Уряд України ввів нові правила бронювання військовозобов'язаних, які зачіпають близько 1,5 мільйона громадян. Проте, зміст ухваленого документа залишається невідомим для громадськості, оскільки його текст не було опубліковано. Розпорядження було прийняте ввечері 13 жовтня на закритому засіданні з терміном "п'ять днів на фіналізацію". Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що до 90% документа може бути змінено, що викликає значне занепокоєння серед бізнесу та експертів.
Інформація про ці зміни стала відома з неофіційних джерел, а не з офіційних ресурсів Кабінету Міністрів чи повідомлень депутатів. Железняк також зазначив, що через суспільний резонанс, викликаний попереднім витоком чернетки документа, його переписують, щоб видалити найбільш суперечливі положення. Однак, на це відведено п'ять днів. Депутат наголосив на проблематичності такого механізму прийняття рішень, особливо стосовно бізнесу, який забезпечує оборону, енергетичну стабільність та наповнення бюджету.
Суперечливий проект та реакція бізнесу
12 жовтня команда Ярослава Железняка оприлюднила чернетку проекту змін до правил бронювання, яку бізнес-спільнота розцінила як вкрай невигідну. Це викликало значний суспільний резонанс та активну реакцію бізнес-асоціацій. За словами Железняка, завдяки публічному тиску вдалося добитися видалення найжорсткішого положення: працівники з відтермінуванням більше не виключаються з бази для розрахунку квоти бронювання. Раніше це означало, що підприємство з 100 працівниками, з яких 30 мали бронювання, все одно мусило б забронювати 50 осіб, а не 35. Це стосувалося всіх галузей, від оборонної до харчової промисловості.
Проте, сам процес інформування бізнесу про такі важливі рішення залишається непрозорим. Засновник компанії-виробника дронів, генерал Черешня, прокоментував виданню РБК-Україна: "Це була новина, про яку ми дізналися, як і всі інші. Працювати за нових умов стане місією неможливою". Він наголосив на потребі розуміння конкретних змін, а не покладання на чутки, оскільки невизначеність ускладнює планування діяльності підприємств.
Зміни у відсотках бронювання та створення координаційного центру
Другим ключовим моментом нововведень є відсотки бронювання, які мають бути фіналізовані протягом п'яти днів. Наразі оборонний та енергетичний сектори бронюються на 100%. У проєкті змін пропонувалося знизити цей показник до 85%. Для підприємств тепло-, водо- та газопостачання цифру планують зменшити з 75% до 60%, що особливо тривожно перед початком опалювального сезону. За інформацією Forbes, міністр енергетики та перший віце-прем'єр-міністр Шмигаль виступили проти таких змін. Як компроміс обговорюється збереження 100% захисту лише для тих, хто безпосередньо займається ремонтом енергетичних об'єктів, тепломереж, водогонів та виробництвом зброї. Для інженерів, логістів та бухгалтерів можуть запровадити загальні квоти, що змусить підприємства самостійно обирати, кого мобілізувати.
«Держава вимагає від української оборонної промисловості рекордного масштабування, але одночасно готує рішення, яке може зупинити виробничі лінії. Тобто, підприємствам, де є критична нестача робочої сили, пропонують самим обрати 15% своїх спеціалістів, інженерів, технологів, складальників і забрати їх з виробництва.» — Анатолій Храпчинський, директор з розвитку одного з оборонних підприємств.
На думку засновника компанії Reactive Drone, такі дії "поступово руйнуватимуть потенціал підприємства" і загострюватимуть вже наявну проблему з кадрами. Крім того, в документі передбачається створення координаційного центру, який визначатиме, чи є підприємство "критично важливим". До складу цього центру увійдуть представники 17 відомств, включаючи силові структури та розвідку, але жодного представника бізнесу. Союз українських підприємців, Національна асоціація оборонної промисловості та інші бізнес-об'єднання вимагають публікації тексту, збереження 100% бронювання для оборонної та енергетичної галузей, а також чітких критеріїв та процедур роботи координаційного центру з правом оскарження рішень.
Наслідки для бізнесу та вимоги громадськості
Ухвалені урядом зміни, які ще не опубліковані, можуть негативно вплинути на функціонування підприємств. Представники Національної асоціації оборонної промисловості вважають це "незграбною спробою Міністерства економіки зменшити відсоток бронювання працівників оборонної промисловості", що підірве спроможності постачати зброю та боєприпаси. Комерційна директорка компанії "Тріполіан" Вікторія Кульчицька зауважила, що неможливо одночасно вимагати збільшення виробництва і створювати перешкоди для нього. Великі бізнес-асоціації, що об'єднують українські та іноземні компанії, звернулися до Кабміну, наголошуючи, що втрата ключового персоналу негативно вплине на виробничі процеси, виконання контрактів та податкові надходження.
Крім того, Українська барна асоціація вказує на відсутність у новому документі чітких критеріїв для визначення "критичності" підприємств, що може призвести до несправедливих рішень та корупційних ризиків. Ярослав Железняк закликає не боротися зі зловживаннями шляхом обмеження прав усіх, а через розслідування конкретних випадків. "Економічна правда" зазначає, що "найближче майбутнє 1,4 мільйона українців залишається заручником непрозорих обговорень та переглядів чиновниками". Бізнес-спільнота вимагає публікації тексту документа до 18 жовтня, збереження 100% бронювання для критично важливих галузей, прозорих процедур роботи координаційного центру та можливості оскарження його рішень. Також висловлюється сподівання на розгляд питання про 50 мільярдів гривень у бюджеті на фонд підтримки бізнесу.