Справа директора одного з оборонних підприємств, засудженого до п'яти років ув'язнення, набула нового повороту 13 жовтня. Апеляційний суд скасував вирок, посилаючись на закінчення терміну давності. Це стало можливим завдяки виключенню з обвинувачення обставин, пов'язаних з ТОВ НВП "Зоря", що скоротило термін до 21 листопада 2026 року. Ця ситуація, яку коментує народний депутат Ярослав Железняк, є яскравим прикладом того, як законодавчі лазівки дозволяють корупціонерам уникнути відповідальності.
За словами Железняка, справа демонструє, що "посадки корупціонерів скасовуються за календарем". Якби не зміни в обвинуваченні, термін давності закінчився б пізніше. Початковий вирок від 12 серпня передбачав покарання для керівника підприємства у вигляді п'яти років позбавлення волі, а для адміністративного директора – чотири роки та три місяці з відшкодуванням понад 36 мільйонів гривень. Однак, після апеляції, обидва фігуранти справи були звільнені від покарання, а цивільний позов – скасований, оскільки час для притягнення до відповідальності минув.
Суть справи: Як розкрадали на оборонному заводі
За даними слідства, керівництво Павлоградського хімічного заводу, державного оборонного підприємства, відмовлялося від прямих договорів із замовниками. Натомість, вибухові речовини продавалися через посередників за завищеними цінами. Продукція відправлялася безпосередньо зі складів заводу, а схеми призвели до збитків понад 43 мільйони гривень. Особа, яку згадують у контексті цієї справи – пан Шиман – неодноразово фігурувала у прикладах неефективного управління державними підприємствами, особливо у секторі оборони.
Нові підозри та системні проблеми
Паралельно з першою справою, генеральний директор заводу, який керував підприємством ще з часів Януковича, отримав нову підозру. Цього разу – на 102 мільйони гривень за поставку динамічного захисту для танків ЗСУ, контракт від квітня 2022 року. За даними Центру протидії корупції, ціни були завищені майже втричі, а угоди проводились через підставні компанії для відмивання коштів. Окрім цього, він є підозрюваним у справі щодо 120 тисяч бракованих мінометних снарядів. Очікується, що справу на 102 мільйони передадуть до суду невдовзі, але залишається питання, чи встигнуть це зробити до закінчення терміну давності.
Ярослав Железняк наголошує, що поточний механізм роботи терміну давності створює стимули для затягування судових процесів. Обвинувачені можуть використовувати різні методи: від хвороб до зміни адвокатів, щоб дотягнути до моменту, коли навіть справедливий вирок перетвориться на формальність. У таких випадках держава не отримує ані справедливого покарання, ані компенсації, витрачаючи при цьому значні кошти на роботу правоохоронної системи. Голова САП Олександр Клименко також часто наголошує на цій проблемі.
Законодавча ініціатива для вирішення проблеми
Для протидії такій корупційній практиці 26 червня було зареєстровано законопроєкт №11534. Він передбачає зупинку терміну давності для особливо тяжких корупційних злочинів з моменту передачі справи до суду. Така норма не порушує прав людини і має на меті унеможливити зловживання шляхом затягування процесу. Законопроєкт, розроблений спільно з Анастасією Радіною та Максом Хлапуком, був поданий до Верховної Ради влітку, але досі не розглянутий. Він є частиною ширшого пакету з десяти антикорупційних законопроєктів, які так само залишаються поза увагою парламенту.
Железняк закликає поставити цей законопроєкт на порядок денний, особливо враховуючи, що його ухвалення є однією з міжнародних зобов'язань України. На його думку, ситуація, коли корупціонери уникають відповідальності лише через закінчення терміну давності, є неприпустимою. Держава має або домогтися вироку, або виправдувального вироку, але не допускати ситуацій, коли винні особи, попри очевидні докази, продовжують перебувати на волі, іноді навіть отримуючи нові підозри.