НАЗК перевіряє спосіб життя ексгенпрокурора Кравченка через розслідування про дубайську віллу його тещі
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка. Причиною стала інформація з розслідування журналістів «Схем» щодо інвестицій у віллу в Дубаї, здійснених матір'ю його колишньої дружини.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка. Це сталося після виходу розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (Радіо Свобода), яке стосувалося придбання вілли в Дубаї матір'ю його колишньої дружини.
Як зазначено у відповіді НАЗК на звернення громадської організації «Антикорупційний штаб», інформація, виявлена журналістами, буде врахована під час проведення перевірки. «Інформація (з журналістського розслідування – ред.) буде врахована під час проведення моніторингу способу життя колишнього генерального прокурора Кравченка Р.А.», – йдеться у документі.
Деталі розслідування щодо дубайської вілли
За даними розслідування, 20 липня 2023 року Аліна Шкробанець, мати тодішньої дружини Руслана Кравченка Олени Шкробанець, інвестувала приблизно 670 тисяч доларів у будівництво вілли. Площа об'єкта нерухомості перевищує 143 квадратні метри. Вілла розташована в котеджному містечку Damac Lagoons у Дубаї.
На момент інвестиції Руслан Кравченко обіймав посаду очільника Київської обласної військової адміністрації. У листопаді 2024 року він розлучився з Оленою Шкробанець. Згодом, влітку 2025 року, Кравченко очолив Офіс генерального прокурора. За даними реєстру, в тому ж 2025 році Аліна Шкробанець продала зазначену віллу.
Покупцем вілли став Андрій Кейбаш, який, згідно з інформацією, керує київським рестораном La Veranda.
Повноваження НАЗК щодо моніторингу способу життя
Моніторинг способу життя є одним із інструментів Національного агентства з питань запобігання корупції для виявлення необґрунтованих активів у посадовців. Агентство може здійснювати такий моніторинг, якщо отримує інформацію про можливе набуття активів, вартість яких перевищує законні доходи особи.
У разі виявлення суттєвої різниці між вартістю активів та законними доходами, НАЗК має право звертатися до суду з позовом про визнання таких активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Для посадовців, які обіймають відповідальні державні посади, така перевірка має особливе значення.


Безлад у Франції: експертка про зв'язок між протестами, ідентичністю та майбутнім Європи
Трагічна загибель родини внаслідок війни: прощання з матір'ю та дітьми в Новій Водолазі
Скамндал з матір'ю: як Вівек Рамасвамі використовує сімейні травми в боротьбі за губернатора Огайо
CoreWeave: Чи загрожує роздутий бум ШІ глобальному ринку акцій?
Франція на межі: від шкільного бунту до масових погромів – хто зірве куш?
«Гербера-2»: Еволюція російських дронів від іграшки до серйозної загрози
Два роки пекельних боїв: Хроніка оборони Часового Яру
Як створювати захопливий контент: уроки від геймдизайнера Еріка Зіммермана












