Український бізнес стикається з подвійною загрозою: ворожі ракетні удари, що знищують інфраструктуру, та бюрократична система, яка вимагає виконання зобов'язань навіть після втрати документів. Як наслідок, держава може втратити понад 100 мільярдів гривень податкових надходжень. У відповідь на цю кризу, народний депутат Ярослав Железняк та його команда розробили пакет із семи законодавчих ініціатив для підтримки підприємців.
Ініціативи, представлені нардепом, базуються на аналізі державного досвіду підтримки бізнесу під час пандемії COVID-19 та на початку повномасштабного вторгнення, а також враховують пропозиції бізнес-асоціацій. Запропонований пакет не передбачає жодних нових податків чи збільшення податкового навантаження, а спрямований на спрощення роботи бізнесу в умовах війни та усунення перешкод для його відновлення.
Мораторій на податкові перевірки та підтримка ліквідності
Перша ініціатива передбачає запровадження річного мораторію на планові документальні податкові перевірки для бізнесу. Це означає, що підприємства, які постраждали від обстрілів, не будуть змушені витрачати час та ресурси на підготовку документів для податкової, а зможуть зосередитися на відновленні своєї діяльності. Важливо, що цей мораторій не стосуватиметься високоризикових галузей, таких як виробництво підакцизних товарів та гральний бізнес, а також не перешкоджатиме поверненню ПДВ. Нардеп наголошує, що більшість перевірок спрямовані не на боротьбу з ухиленням від сплати податків, а на тиск та корупцію, про що свідчить низький відсоток сплачених штрафів порівняно з нарахованими.
Другий блок ініціатив стосується повернення ПДВ та акцизів. Зокрема, пропонується повертати ПДВ за знищені товари готівкою, а не зараховувати його в рахунок майбутніх платежів, що дасть бізнесу обігові кошти для відновлення. Також передбачається повернення сплачених акцизів та ПДВ за знищені або пошкоджені обстрілами товари, зокрема тютюнові вироби, та акцизів за пальне, яке згоріло на нафтобазах чи АЗС. Ці пропозиції розглядаються не як пільги, а як відшкодування за втрачені активи, що належать бізнесу.
Спрощення документообігу та логістики
Ще одна важлива пропозиція стосується зруйнованих документів. Запроваджується загальнодержавна норма, згідно з якої операції, первинні документи щодо яких знищені внаслідок бойових дій, не підлягатимуть перевіркам. Це означає, що бізнес не буде позбавлений податкового кредиту через втрату первинних документів, таких як накладні чи акти. Крім того, для вторинних документів, знищених унаслідок обстрілів, їх відсутність не може бути підставою для визнання операції фіктивною, якщо вона підтверджена іншими первинними документами. Така норма допоможе уникнути подвійного стягнення податків з бізнесу.
Окремо розглядається питання отримання акцизних ліцензій. Пропонується надати бізнесу можливість переміщувати товари (наприклад, тютюнові вироби) до іншого місця зберігання без отримання попередніх дозволів, з подальшим оформленням документів протягом 30 днів. Це дозволить уникнути ситуацій, коли товари, розташовані в небезпечних зонах, знищуються, а бізнес несе прямі збитки.
Фінансування фонду страхування воєнних ризиків
Щодо фінансування відновлення, Ярослав Железняк підтримує ініціативу Кабінету Міністрів щодо створення фонду страхування воєнних ризиків. Однак, народний депутат наполягає, щоб цей фонд фінансувався не за рахунок підвищення податків, а шляхом скорочення неефективних державних витрат. Його поправка, яка передбачає виділення 48 мільярдів гривень з бюджету на ці потреби, вже пройшла перше читання і включена до рекомендацій. Джерелами фінансування можуть стати кошти, отримані від детінізації економіки, або скорочення видатків на непріоритетні проєкти, такі як кешбеки, марафони чи дорожні роботи.
«Ми робимо те, що логічно мало бути зроблено роки тому, що вже було впроваджено, наприклад, під час COVID, і що вже спрацювало під час повномасштабного вторгнення. І ми фактично усуваємо ситуацію, коли держава завдає другого удару після того, як вже прилетіла ракета.» — Ярослав Железняк.
Заклик до консолідації та зворотний зв'язок
Народний депутат закликав колег-парламентарів підтримати законопроєкт, щоб він став ініціативою Верховної Ради, а не окремого політика чи фракції. Железняк також звернувся до представників бізнесу з проханням надавати пропозиції щодо можливих недоліків законопроєкту або інших перешкод для відновлення, які можуть бути враховані на наступних етапах його розгляду. Головна мета — створити механізми, які б не дозволили державі завдавати «другого удару» по бізнесу, який вже постраждав від російських атак.