Бізнес в Україні: невиконувані правила повітряних тривог ставлять під загрозу роботу підприємств

Новини

27.10.2026 08:34 (Оновлено 27.10.2026 в 08:34)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Нові урядові правила щодо роботи бізнесу під час повітряних тривог викликають критику через їх непрактичність та потенційні негативні наслідки для економіки. Відсутність чітких механізмів, невизначеність відповідальності та нереалістичні вимоги щодо облаштування укриттів змушують підприємців працювати в «сірій зоні».

У вересні лише в Києві тривалість повітряних тривог сягнула 242 годин, з яких 85 припали на робочий час. Уряд закликає бізнеси продовжувати роботу, однак невизначеність щодо відповідальних осіб та практична неможливість виконання нових правил створюють значні виклики для підприємців. За даними Kyiv Digital, майже половина робочого місяця у столиці пройшла під час тривог, що ставить під загрозу значну частину доходів закладів.

4 березня уряд запровадив поділ тривог на жовті та червоні, аби забезпечити функціонування економіки, надходження податків та виплату заробітних плат. Згідно з роз'ясненнями прем'єр-міністра, під час жовтої тривоги бізнеси можуть працювати за умови суворого дотримання вимог безпеки. Однак, на думку народного депутата Ярослава Железняка, нинішні норми перекладають відповідальність з держави на власників бізнесу, роблячи їх невиконуваними.

Невизначеність правил та відсутність укриттів

Однією з ключових проблем є правило щодо наявності укриття. Під час жовтої тривоги (що зазвичай пов'язана з дронами) заклади можуть працювати, якщо мають укриття, або за згодою працівників. Проте, як саме оформити таку згоду, законодавство чітко не визначає. Видання Forbes зазначає, що це може вимагати рішення загальних зборів, що є проблематичним для невеликих кав'ярень. Навіть за наявності відповідних документів, залишається незрозумілим, хто несе відповідальність у разі надзвичайних подій.

Журналісти «Української правди» не отримали чіткої відповіді від Київської міської державної адміністрації щодо процедури роботи бізнесу під час тривог. Це створює ситуацію, коли власники, сплачуючи податки та ризикуючи щодня, не мають ясності щодо безпечного ведення діяльності.

Дедлайни та реальність облаштування укриттів

Урядом встановлено тримісячний термін для облаштування укриттів, який спливає 4 грудня. Після цієї дати робота під час червоної тривоги без укриття буде незаконною. Однак, визначення «безпечного простору» залишається нечітким, і для багатьох закладів, розташованих, наприклад, на перших поверхах будинків без підвалів, облаштування належного укриття є практично неможливим. Тривалі повітряні тривоги, як-от 18,5 годин у Києві 8 вересня, означатимуть припинення роботи таких закладів, які при цьому муситимуть сплачувати оренду, комунальні послуги та заробітну плату.

Позиція працівників та «сіра зона»

Опитування, проведене NV, свідчить, що лише 7% працівників негайно йдуть в укриття під час тривоги. Інші продовжують працювати або реагують залежно від ситуації. При цьому, 35% працюють, 29% діють по-різному, а 17% регулярно працюють, хоча хотіли б піти в укриття. Ці дані вказують на те, що багато людей усвідомлюють ризики, але об'єктивні обставини або очікування роботодавців змушують їх залишатися на робочих місцях. Така ситуація призводить до того, що і працівники, і роботодавці опиняються в «сірій зоні», де правила не забезпечують реального захисту.

«Клієнт чи відвідувач справді сам приймає рішення щодо відвідування закладів і робить це свідомо. Постанова чітко спрямована на балансування поточної ситуації з тривалими повітряними тривогами, одночасно вирішуючи операційні потреби бізнесу.» — Заступник голови КМДА.

Попри заяви про балансування ситуації, для працівників постанова містить лише загальне поняття «персонал», не визначаючи прав та обов'язків окремої людини. Це створює невідповідність між очікуваннями відвідувачів та реальним становищем працівників.

Пропоновані зміни та висновки

Ярослав Железняк та його команда пропонують три конкретні зміни, які, на їхню думку, є цілком реалістичними і можуть бути оформлені в одну сторінку поправок: 1) Дозвіл працювати під час жовтої тривоги за письмовою згодою працівника. 2) Документування цієї згоди одним документом, а не рішенням загальних зборів. 3) Надання працівнику права самостійно вирішувати, чи продовжувати роботу, чи йти в укриття в конкретний момент. Особливо підкреслюється, що робота під час червоної тривоги залишається забороненою для всіх.

На думку авторів, такий підхід захистить як працівників, так і роботодавців, які поважають вибір людини. Наводячи приклад позитивного досвіду з оперативним реагуванням уряду на звернення щодо шкіл (зміна правил 13 жовтня після звернення 5 жовтня), висловлюється сподівання на подібне швидке рішення для бізнесу. Зазначається, що Верховна Рада також працювала під час жовтої тривоги 14 жовтня, що демонструє можливість адаптації норм. Кінцевий термін для впровадження змін – 4 грудня, до якого команда Железняка планує домагатися їх прийняття.