Закон про 8 років в'язниці для журналістів: влада втретє намагається протягнути скандальний законопроєкт

Новини

27.10.2026 19:32 (Оновлено 27.10.2026 в 19:32)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

У Верховній Раді втретє розглядається законопроєкт №1024, який може призвести до 8 років ув'язнення для журналістів за розкриття інформації з реєстрів. Автори законопроєкту стверджують, що він спрямований на боротьбу з корупцією, проте критики вважають, що він створює інструмент для переслідування медійників та тих, хто викриває корупційні схеми.

У Верховній Раді України втретє розглядається скандальний законопроєкт №1024, який передбачає ув'язнення терміном до 8 років для осіб, що розкривають інформацію з державних реєстрів. Автори законопроєкту, представники партії влади, стверджують, що це крок для боротьби з корупцією, проте критики, зокрема журналісти та громадські активісти, вбачають у ньому спробу обмежити свободу слова та залякати медіа.

Законодавча ініціатива, яку намагаються ухвалити вже не вперше, передбачає, що за розкриття відомостей з реєстрів, навіть за наявності законних підстав, громадянам може загрожувати тривале позбавлення волі. Ця норма викликає особливе занепокоєння, оскільки саме доступ до реєстрів дозволяє журналістам-розслідувачам викривати корупційні схеми, незаконне збагачення чиновників та їхніх родичів, а також інші зловживання. Представники влади позиціонують законопроєкт як боротьбу з корупцією, порівнюючи свої дії з методом "розбивання термометра", коли замість лікування хвороби усувають її симптоми.

Деталі законопроєкту та його потенційні наслідки

Згідно з текстом законопроєкту, заявлена мета – спрощення доступу до інформації з реєстрів, зменшивши термін її розкриття до п'яти років. Однак, паралельно існує стаття, що стосується копіювання інформації з реєстру. Саме це положення, залишене чинним під час воєнного стану, передбачає покарання до восьми років ув'язнення. Критики наголошують, що практично неможливо отримати інформацію з реєстру без її копіювання, що фактично зберігає суворе покарання для журналістів та джерел. Призначення такого суворого покарання, як 8 років, пов'язують з тим, що воно надає право на прослуховування та стеження за джерелом інформації та журналістом, якого можуть звинуватити у співучасті. Цей механізм, на думку опонентів, може бути використаний не лише проти журналістів, а й проти членів конкурсних комісій чи інших осіб, що працюють з державними реєстрами.

Зазначається, що навіть просте записування інформації з реєстру у записнику може бути розцінене як злочин, що карається 8 роками позбавлення волі. Це стосується випадків, коли, наприклад, зазначається, що кандидат на посаду отримав квартиру, хоча не мав для цього достатніх коштів. Таким чином, захист викривачів, який декларується, фактично не поширюється на журналістів, яким передається інформація, що робить цю норму винятково небезпечною для розслідувальної журналістики.

Історія боротьби за законопроєкт

Перше читання законопроєкту №1024 відбулося у січні 2024 року. Наступна спроба його ухвалити була 4 грудня 2024 року, але через значний суспільний резонанс законопроєкт не набрав необхідної кількості голосів (213). Голова Комітету з питань свободи слова тоді висловив сумнів щодо відповідності такого кроку демократичним цінностям. За два тижні було зроблено спробу проштовхнути той самий законопроєкт, але вже з використанням маніпуляцій: до нього додали норми, які вимагали міжнародні партнери, зокрема щодо скасування так званих "правок Лозового". Автори законопроєкту намагалися використати це для просування своєї головної мети – обмеження доступу до реєстрів. У відповідь на це було зареєстровано 1600 поправок, що значно ускладнювало розгляд законопроєкту. На зустрічі лідерів фракцій було заявлено про готовність затягнути процес розгляду до кількох днів. У січні 2025 року була ще одна спроба, але законопроєкт знову було відхилено. Однак, 27-28 жовтня 2026 року його знову повернули на розгляд, використовуючи той самий підхід.

«Найбільш цинічно те, що цей законопроєкт намагаються ухвалити під прикриттям виконання вимог Європейського Союзу.»

Особливе обурення викликає той факт, що законопроєкт намагаються проштовхнути під виглядом виконання вимог Європейського Союзу, тоді як реалізація антикорупційної стратегії, за яку ЄС надає значні кошти, відстає. Саме з реєстрів журналісти отримують інформацію про елітне майно чиновників, їхні невідповідні статки та інші аспекти, що потребують уваги громадськості. Без розслідувальної журналістики, на думку багатьох, Україна мала б значно більше проблем з корупцією.

Плани опору та звернення до громадськості

Заявлено, що проти законопроєкту №1024 об'єднано понад 1600 поправок від кількох народних депутатів. Кожна з цих поправок може бути винесена на голосування, що, з урахуванням часу на голосування та виступ, може тривати до 2000 хвилин. Враховуючи, що розглядом можуть займатися чотири співавтори, які можуть чергуватися, очікується, що розгляд законопроєкту може тривати близько трьох тижнів. Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що якщо законопроєкт буде винесено на розгляд 28 жовтня, його команда та він особисто блокуватимуть його розгляд за допомогою численних поправок. У випадку спроб перешкоджання, буде оприлюднено списки причетних осіб. Опоненти законопроєкту наголошують, що замість усунення проблеми, влада намагається покарати тих, хто про неї говорить, і обіцяють не допустити ухвалення цього закону.