Вибори в Сербії принесли несподівані результати: партія чинного президента Олександра Вучича зазнала поразки, а перемогу здобув "Студентський список". Це ставить під сумнів традиційно проросійський курс країни та викликає питання щодо її майбутнього у відносинах з Україною, Європейським Союзом та Росією. "Студентський список", що здобув перемогу, не є традиційною партією, а об'єднанням громадських організацій, яке висунуло до парламенту переважно академіків та авторитетних діячів, яким довіряють студенти.
Назва "Студентський список" викликає асоціації зі студентською молоддю, однак ключовими фігурами у списку є не самі студенти, а авторитетні особи, такі як професори та академіки. Цей вибір кандидатів, підтриманий студентством, виявився надзвичайно успішним, здобувши довіру ширшого кола сербських громадян. Це свідчить про прагнення виборців до оновлення та пошуку альтернативи чинній владі, яку, як вважається, втілював Олександр Вучич.
Нова влада: проєвропейська, але з нюансами
Попри перемогу "Студентського списку", не варто очікувати кардинальних змін у зовнішній політиці Сербії, особливо щодо Росії. Представники нового політичного об'єднання декларують, що не планують запроваджувати санкції проти Росії, що є частиною їхньої передвиборчої програми. Це пояснюється тим, що "Студентський список" є ідеологічно різнорідним, об'єднуючи представників з різними поглядами. Деякі з них брали участь у вшануванні генерала, засудженого за геноцид, що викликає певне занепокоєння. З огляду на це, з питань, де немає консенсусу, нова влада планує продовжувати політику попереднього уряду.
Щодо України, позиція нової сербської влади, ймовірно, залишиться подібною до політики Олександра Вучича. Він підтримував територіальну цілісність України, включно з Кримом, але водночас уникав прямого конфлікту з Росією. "Студентський список" прагне зберегти цей баланс, підтримуючи Україну, але не втручаючись у військові дії та не вступаючи в конфронтацію з Росією. Чутки про зупинку постачання зброї Україні не підтверджені, оскільки уряд ще не сформований, і майбутні заяви з цього приводу є невизначеними.
Курс на Євросоюз: невизначеність та стратегічні реформи
У відносинах з Європейським Союзом "Студентський список" демонструє певну "шизофренію", яка, однак, може мати позитивні наслідки. Публічно вони не висловлюють чіткої позиції щодо вступу Сербії до ЄС, пропонуючи провести референдум у майбутньому. Водночас, їхньою ключовою метою є проведення реформ, необхідних для євроінтеграції: верховенство права, права людини, вільні медіа. Це відповідає завданням, які ставляться перед Україною, зокрема, виконання критеріїв "євроінтеграційного барометра" (AIR). Потенційний прем'єр-міністр Деян Шоршкіч, колишній очільник Нацбанку Сербії, наголошує на важливості цих реформ. Ймовірно, нова влада прагне вступити до ЄС, але уникає згадок про санкції проти Росії, щоб не викликати токсичної реакції в суспільстві, відкладаючи це питання на майбутнє.
Прихід до влади людей, які не мають політичного досвіду, може стати викликом для Сербії. Серед потенційних лідерів – лікар-кардіолог та хімік-органік. Однак, Деян Шоршкіч, як колишній голова Нацбанку, має управлінський досвід, що робить його найімовірнішим кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Його завдання полягатиме у виведенні держави із кризи, спричиненої роками правління Вучича. Вважається, що майбутній уряд буде тимчасовим, свого роду "урядом камікадзе", який проведе необхідні реформи перед новими виборами.
Косово: невирішене питання
Питання Косово залишається одним із найскладніших для Сербії. Хоча міжнародне право визнає незалежність Косово, сербське суспільство досі не готове це прийняти. Нова влада Сербії намагається уникнути цієї теми, але рано чи пізно їй доведеться її вирішувати. Історичний досвід показує, що реальність часто штовхає до рішень, які відрізняються від передвиборчих обіцянок. Здатність нової влади знайти шлях між жорсткими позиціями та суспільними настроями буде ключовою для її успіху.
Новий Сад як каталізатор змін
Перемога "Студентського списку" частково пов'язана з подіями у Новому Саді. Це місто, відоме як "студентське" через велику кількість університетів, а також значну частку угорської та словацької меншин, стало осередком протестів після трагічного обвалу навісу на вокзалі у 2024 році. Цей інцидент, спричинений корупцією та недбалістю при будівництві, викликав обурення громадськості та призвів до масових протестів проти влади. Саме з Нового Саду почався рух, який згодом переріс у загальнонаціональні мітинги в Белграді. Головними вимогами стали боротьба з корупцією, відновлення свободи слова та функціонування держави. Це свідчить про глибоке прагнення сербського суспільства до прозорості та відповідальності влади.
Росія програла: підсумки виборів
Хоча позиція нової сербської влади щодо України може не повністю відповідати очікуванням Києва, перемога "Студентського списку" є однозначно негативною для Росії. Це означає втрату для Москви впливу на Сербію, яка традиційно вважалася її союзником. Нова влада країни демонструє явні проєвропейські настрої, що, зрештою, відповідає інтересам України, адже чим менший вплив Росії, тим краще для України. Попри невизначеність майбутнього, Сербія, ймовірно, рухатиметься шляхом євроінтеграції, віддаляючись від російського впливу.