Китайський ринок штучного інтелекту, який стрімко розвивався, переживає глибоке падіння. Аналітика свідчить про значні втрати, які сягають мільярдів доларів. Це падіння, спричинене втручанням комуністичної партії та спекулятивною лихоманкою, призвело до здуття бульбашки на ринку високотехнологічних компаній.
За даними агентства Reuters, бульбашка штучного інтелекту в Китаї лопнула, залишивши після себе збитки у майже півтрильйона доларів лише у секторах чіпів, робототехніки та нейромереж. Головний технологічний індекс материкового Китаю SSAR50, який мав демонструвати досягнення країни, втратив 40% своєї капіталізації менш ніж за чотири місяці. Загалом, китайські біржі з моменту травневої вершини втратили $2,5 трлн, а останні розпродажі збільшили цю цифру до $3,5 трлн, що співставно з двома номінальними ВВП Південної Кореї.
Причини ринкового краху
Падіння технологічного сектора потягнуло за собою всю економіку, включаючи важку промисловість, державні банки та нафтовий сектор. Це пов'язано з тим, що понад 40% ринкової капіталізації та майже 60% щоденного біржового обігу було сконцентровано навколо компаній, пов'язаних зі штучним інтелектом. Будь-які проблеми в цьому секторі миттєво викликають системний шок.
Флагманські компанії, що мали забезпечити імпортозаміщення, такі як Comricon Technologies, вже зазнають значних втрат. Провідні виробники високошвидкісних оптичних модулів для дата-центрів, як-от Jong G, Inlight та Eоптоoling, втратили 60% вартості після натяків США на обмеження для китайської оптики. Постачальники серверного обладнання, акумуляторні монополісти та гіганти онлайн-банкінгу також демонструють спадну динаміку.
Причинами здування бульбашки стали дії партійного керівництва. Після успіху китайських чатботів, регулятор наказав компаніям припинити закупівлі процесорів у Nvidia та перейти на вітчизняні мікросхеми. Це спричинило спекулятивну гарячку серед мільйонів дрібних інвесторів, які повірили, що держава гарантує прибутки. Так, акції стартапу UNніт, який виробляє гуманоїдних роботів, зросли у 8000 разів, а компанії, що виробляють відеокарти, злетіли на 400-700%.
Навіть після обвалу на 40%, китайський ринок залишається перегрітим. Індекс SSAR50 торгується з коефіцієнтом ціни до прибутку (P/E) близько 100, що втричі вище за американський технологічний сектор (близько 30). Міжнародні аналітики прогнозують подальше падіння ринку ще на 15%.
Наслідки для автократичної моделі
На відміну від США, де падіння ринку не пов'язують з діями уряду, в Китаї це стає ударом по авторитарній моделі Сі Цзіньпіня. Бульбашка, побудована за методичками компартії, руйнує як ринок нерухомості, так і фондовий ринок. Це призводить до того, що люди, які втратили заощадження, панічно знімають решту грошей, що зменшує споживчий попит.
Крім того, обвал зруйнував фундамент для фінансування технологічного суверенітету. Біржа, яка мала б фінансувати розробку вітчизняних технологій, перетворилася на спекулятивний інструмент. Пекін намагався побудувати Кремнієву долину методами сталінської п'ятирічки, що призвело до перевиробництва та завищених показників прибутків у звітах. Це створює автократичну пастку, де прагнення до повного контролю та одночасного фінансування технологічної війни суперечить ринковим законам.
Здуття бульбашки висмоктує ліквідність із суміжних секторів, залишаючи гори боргів і розбиті мрії. Намагання накачувати економіку гаслами замість реальної виручки та технологій призвело до того, що навіть найяскравіша бульбашка неминуче лускається.