Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) відкинули звинувачення ексгенпрокурора Руслана Кравченка, який стверджував, що українські державні органи нібито відправили до Австрії осіб з метою вчинення проти нього насильницьких дій. У НАБУ заявили, що розцінюють заяву колишнього посадовця як спробу забезпечити собі захист в країні перебування, враховуючи його втечу, та спростували будь-яку причетність антикорупційних органів до зазначених подій.
Раніше Руслан Кравченко у своєму Telegram-каналі повідомив, що у жовтні в Австрії були затримані співробітники Головного управління розвідки Міністерства оборони, якими нібито командував Віктор Торкотюк. Ексгенпрокурор вважає, що їх направили за ним з метою вчинення протиправних насильницьких дій. Ймовірно, мова йде про затримання на початку жовтня чотирьох українців в Австрії за підозрою у шпигунстві. Серед затриманих був журналіст Михайло Ткач та оператор Ярослав Бондаренко.
Мотивація заяв Кравченка та стратегія отримання притулку
Юристка, керівниця проєктів антикорупційного центру «Межа» Олена Купіна пояснила, що заяви Руслана Кравченка спрямовані насамперед на австрійську владу. За її словами, колишній генпрокурор не потребує доказів для українських органів, оскільки його головна мета – підкріпити свою стратегію щодо отримання притулку та захисту в Австрії. Публікуючи такі заяви, він прагне створити образ переслідуваного громадянина, якому необхідний захист та який не бажає бути виданим правоохоронним органам.
«Він показує, що він є особою, яка знає дуже багато, тому що він навитребувався і навовчався цих справ. Йому відомо дуже багато деталей по дуже багато осіб», – зазначила Олена Купіна, коментуючи посилання Кравченка на події в Монако. Вона також додала, що такі заяви юридично впливають на отримання статусу для перебування за кордоном, оскільки демонструють «сильну позицію» особи, яка публічно заявляє про переслідування. Австрія, за її словами, є країною, яка вкрай рідко видає осіб, що робить її комфортною для екс-корупціонерів.
Затримання в Австрії та статус Кравченка
Щодо затримання українців в Австрії, Олена Купіна зазначила, що офіційних коментарів від українських державних органів не надходило, тому говорити про імена та деталі інциденту поки неможливо. Вона підкреслила, що в статусі екс-генпрокурора Руслан Кравченко не відрізняється від блогера, і його заяви не є офіційним джерелом інформації. Хоча САП підтверджувала затримання двох українців за підозрою у шпигунстві, зв'язок цього інциденту з Кравченком не встановлений.
Правові механізми України щодо притягнення Руслана Кравченка до відповідальності поки обмежені. За словами Олени Купіної, доки йому не оголошено підозру чи обвинувачення, механізми правової допомоги не можуть бути застосовані. Однак, якщо такий статус буде визначено, з'являться шанси притягнути його до відповідальності, незважаючи на специфіку Австрії щодо екстрадиції. Історичні випадки, як-от затримання нардепа-регіонала під час концерту, свідчать, що не варто бути надто самовпевненим щодо безпеки за кордоном.
Щодо можливого впливу Офісу Президента на виїзд Кравченка, юристка висловила скептицизм, зазначивши, що єдиною скоординованою дією з Офісу, яка датується періодом перед виїздом Кравченка, було зволікання з внесенням його заяви про відставку до Верховної Ради. Це могло надати йому час для підготовки до виїзду.