З 4 грудня поточного року кав'ярні, які не мають підвальних приміщень, будуть зобов'язані припиняти роботу під час оголошення жовтого рівня повітряної тривоги. Таке рішення ухвалив уряд, хоча воно стосується не торговельних центрів чи заводів з бомбосховищами, а звичайних закладів на перших поверхах будинків, де працюють чотири особи. Це рішення викликало значний резонанс серед підприємців та громадськості, про що свідчать коментарі в соціальних мережах, де часто лунають саркастичні пропозиції про необхідність власної протиповітряної оборони для бізнесу.
Народний депутат Ярослав Железняк, виступаючи в парламенті, назвав ці рішення «ідіотичними» та пояснив, чому вони не працюють, а також запропонував шляхи їх зміни. Згідно з новими правилами, бізнес може працювати під час жовтої тривоги (пов'язаної з дронами) лише за наявності власного укриття або колективного договору з працівниками про безпеку. Якщо ж такого укриття немає, заклад мусить закритися. Враховуючи, що у вересні в Києві було 242 години повітряної тривоги, з яких 85 припали на робочий час, це означає фактичне припинення діяльності половину місяця.
Відсутність укриттів та перекладання відповідальності
Проблема полягає в тому, що створити укриття за місяць, як вимагає постанова, неможливо. Статистика показує, що лише 26% працівників мають укриття поблизу, а ще 12% не знають, де його знайти. Держава, яка не будувала бомбосховищ протягом п'яти років повномасштабного вторгнення, тепер вимагає від бізнесу вирішувати цю проблему самостійно під загрозою закриття. Рішення уряду, яке має на меті безпеку людей, насправді ставить підприємців перед вибором: закритися, платити штрафи, які не потрапляють до бюджету, або вдаватися до корупційних схем, де хабарі залишаються у кишенях чиновників.
Народний депутат зазначив, що кошти, які виділяються державою, наприклад 5.4 мільярда гривень на наступний рік, спрямовуються на стратегічні комунікації, а не на безпекові об'єкти. Це приблизно 180 гривень від кожного громадянина, витрачені на піар, а не на бетон. Така політика призводить до обурення серед підприємців, які стикаються з тим, що держава перекладає на них відповідальність за життя людей, хоча мала б забезпечити їх безпеку.
«Предприниматели не виноваты в том, что хотят жить и работать в Украине. И они не должны нести за это ответственность.» — Оксана Продан, колишній народний депутат.
Колишня народна депутатка Оксана Продан також висловила свою позицію, зазначивши, що уряд, дозволивши працювати під час жовтої тривоги, потім ухвалив постанову №1092, яка знімає з себе юридичну відповідальність за життя працівників та клієнтів, перекладаючи її на підприємців. Вона наголошує, що підприємці, які залишаються працювати в Україні під обстрілами, не повинні нести відповідальність за власну безпеку.
Пропозиції щодо змін та вимоги до влади
На тлі цих проблем, команда Ярослава Железняка підготувала проєкт постанови Верховної Ради з трьома ключовими змінами. По-перше, бізнес має сам вирішувати, чи працювати під час жовтої тривоги. По-друге, кожен працівник самостійно оцінює ризик і має право піти до укриття. По-третє, обов'язок повідомляти про загрозу залишається за бізнесом, але це не повинно перетворюватися на державний мандат. У разі червоної тривоги, як і раніше, робота має припинятися, а всі мають прямувати до укриття. Депутат закликає до об'єднання зусиль для вимоги від уряду зміни цих правил, щоб запобігти масовому закриттю малих та середніх підприємств.
Як зазначив Железняк, держава мала б забезпечити належне будівництво укриттів протягом останніх п'яти років, але цього не сталося. Рішення, яке набуває чинності 4 грудня, є не просто запізнілим, а й незграбним та помилковим, особливо з огляду на попередні піар-кампанії з питань безпеки. Депутат повідомив, що проєкт постанови вже зібрав підписи низки народних депутатів, і закликав всіх долучатися до боротьби за зміну цих норм, адже вони написані для інспекторів, які самі мають перебувати в укриттях під час тривоги.