Народний депутат Ярослав Железняк у відео на YouTube пояснив, чому переговори про завершення війни, які мають відбутися в листопаді в Абу-Дабі, можуть повернутися. Він зазначив, що в останні шість місяців війна почала контролювати сторони, а не навпаки, тому виникла необхідність повернути її під контроль. Железняк планує висвітлити причини невдач минулих раундів переговорів, чого прагне Київ зараз та які існують сценарії.
У першій половині 2026 року сторони обговорювали план «Донніленд» — демілітаризовану зону на Донбасі з виведенням військ та американською участю в управлінні. Проте переговори зірвалися через питання щодо прапора над цією зоною: російська сторона наполягала на своєму, тоді як українська пропонувала будь-який, окрім російського. Після цього російська сторона заявила про припинення переговорів до кінця зими.
Відновлення переговорів та позиція Києва
Процес відновився після візитів посланців Трампа, Віткоффа та Кушнера, які зустрічалися з російським диктатором. За словами Железняка, після перемовин Віткоффа з президентом Зеленським та його поїздки до Санкт-Петербурга, процес зрушив з місця. Українська сторона, разом із Вашингтоном, просила перенести дату переговорів з 10 листопада на тиждень раніше, пояснюючи це критичною ситуацією з електроенергією, водою та опаленням у грудні. Однак станом на вечір 25 жовтня, російська сторона не підтвердила перенесення.
Позиція російської сторони щодо виведення українських військ з Донбасу не змінилася. Київ же намагається змінити предмет розмови з питання територій на обговорення миру після війни. Голова Офісу президента Андрій Єрмак працює над рішенням, яке влаштує обидві сторони, а керівник фракції Давид Арахамія пропонує оцінювати ситуацію після Донбасу, враховуючи думку мешканців Харкова та Дніпра. Його пропозиція до американців полягає в тому, щоб кінцева мирна конфігурація була прийнятною для мешканців цих регіонів.
Росія не бажає бачити європейських представників на першій зустрічі, однак українська сторона наполягатиме на їхній присутності. За даними «Української правди», представником ЄС може бути Бйорн Зайберт, голова кабінету Урсули фон дер Ляєн. Українська стартова позиція – замороження конфлікту вздовж поточної лінії фронту.
Сценарії переговорів та паралельні процеси
Железняк окреслив оптимістичний сценарій, за яким узгодження структури переговорів може завершитися до Нового року, але визнав його малоймовірним через розрахунок росіян зламати Україну взимку. Песимістичний сценарій, також з Банкової, припускає, що все може затягнутися. Для підтримки довіри до процесу, команда президента ставить умову регулярності зустрічей та досягнення «маленьких перемог» на кожній з них, наприклад, обмінів.
Паралельно з мирними переговорами, посланці Трампа ведуть економічні перемовини з Росією, включаючи купівлю іноземних активів «Лукойлу» та угоди щодо дизельного палива і мінеральних добрив. Найчутливішою ідеєю є повернення російського газу до Європи з відрахуваннями на відбудову України. Офіс президента розглядає це як можливість отримати «тіньові репарації», але працює з німцями, щоб переконати Трампа у неприпустимості російського газу до завершення війни.
Железняк підсумував, що російська сторона не відмовилася від територіальних вимог, Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки, а США та Європа шукають власні інструменти. На його особисту думку, поки не зміниться геополітична ситуація та не пройдуть вибори в Європі, переговори не матимуть значного сенсу. Він вважає, що доки Україна не завдаватиме болю противнику, війна триватиме. Перша зустріч, якщо вона відбудеться, покаже, чи готова Росія слухати.