Фінансовий експерт Олексій Козирєв у відео на YouTube пояснив, як Україна планує фінансувати дефіцит бюджету до кінця 2026 року. Він наголосив на важливості мови цифр для розуміння ситуації, зазначивши, що є багато маніпуляцій щодо доходів, видатків та джерел фінансування. Експерт також розповів, як ці питання можуть вплинути на соціальні виплати та пенсії.
За словами експерта, державний бюджет України на 2026 рік був ухвалений з дефіцитом 1,9 трильйона гривень (18,5% ВВП). За дев'ять місяців цього року касові видатки вже перевищили доходи на 660 мільярдів гривень. З жовтня Кабмін застосовує принцип пріоритетності платежів: спершу оборона, потім усе інше. Доходи бюджету на 2026 рік заплановані на рівні 2,918 трильйона гривень (без грантів), а видатки – майже 4,8 трильйона гривень. Різницю, близько 2,79 трильйона гривень, планується покрити за рахунок зовнішнього фінансування та міжнародної допомоги, а також близько 430 мільярдів гривень – за рахунок внутрішніх позик через ОВДП.
Джерела фінансування та залежність від зовнішньої допомоги
Основною проблемою, як визнає Мінфін, є висока залежність від зовнішніх грошей. Якщо вони не надходять вчасно, це одразу відчувається на економіці та кожному українцеві. Дірка в бюджеті виникла, зокрема, через недовиконання доходів за січень-серпень на 1,35 мільярда доларів, при щоденній вартості війни близько 190 мільйонів доларів. Уряд переніс близько 39 мільярдів гривень платежів на кінець року, ще 46 мільярдів залишаються непроведеними, а відшкодування ПДВ на 18 мільярдів було призупинено. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, пріоритетом є фінансування безпеки та оборони, а на невійськові видатки знайдено близько 70 мільярдів гривень економії, які перекидаються на оборону. Це призвело до фактичної зупинки капітального будівництва за бюджетні кошти та призупинення деяких інфраструктурних проектів.
До кінця року сектору оборони потрібно близько 27 мільярдів доларів додаткового фінансування. Загальна потреба у фінансуванні становить близько 40 мільярдів доларів, що включає соціальні витрати та потреби оборони. Основними донорами залишаються ЄС, МВФ, Світовий банк та G7. Важливим фактором для отримання фінансування є виконання Україною законодавчих зобов'язань та реформ, зокрема боротьби з корупцією. Без нових програм, як Ukraine Facility, наявних коштів може вистачити лише до травня наступного року. Програми Ukraine Facility, за офіційними даними, можуть забезпечити фінансування до середини літа 2027 року, закриваючи таким чином 2026 рік.
Фінансування соціальних виплат та пенсій
З жовтня пріоритетними платежами є оборона, безпека, обслуговування держборгу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Решта видатків фінансується за залишковим принципом. Пенсії та соцвиплати входять до пріоритетної групи, тому вони соціально захищені. Затримки в бюджетній сфері можливі, але уряд працює над тим, щоб їх уникнути. Наступний перегляд програми EFF МВФ заплановано на грудень, від його схвалення залежатимуть нові транші наприкінці зими 2027 року. За словами міністра фінансів, для закриття невійськових витрат було потрібно 29,5 млрд доларів, з яких понад 3 млрд надійшли на початку жовтня. Якщо парламент виконає зобов'язання щодо реформ, усі соціальні витрати будуть повністю профінансовані.
Внутрішні механізми залучення коштів
Для забезпечення потреб оборони, включаючи закупівлю дронів та зброї, до кінця 2026 року планується використання коштів у межах програми ЄС EU4U. Зокрема, з 27 мільярдів доларів, необхідних Міноборони, 7 мільярдів планується покрити за рахунок внутрішніх ресурсів України (економія та перерозподіл видатків), а ще 12 мільярдів – спільно з європейськими партнерами. Залишається близько 8 мільярдів доларів, для яких Мінфін активно шукає кошти.
Одним із джерел додаткових коштів для бюджету може стати збільшення продажу ОВДП (Облігації внутрішньої державної позики) та переоформлення частини паперів з короткими термінами погашення на довгострокові. Станом на 28.10.2026 року, портфель ОВДП у банків становить близько 908 мільярдів гривень, у юридичних осіб – 205 мільярдів, а у населення – 172,78 мільярда гривень. Мінфін планує продовжувати обмін старих ОВДП на нові, що дозволить зекономити кошти на поверненнях цього року. Ці операції, за словами експерта, є нормальною процедурою для розвантаження бюджету.
Значний потенціал для залучення коштів є від населення, яке має близько 172 мільярдів гривень у вкладах в національній валюті та 607 мільярдів гривень в еквіваленті в іноземній валюті. Оскільки номінал ОВДП становить 1000 гривень, цей інструмент є доступним для більшості населення. Залучення коштів населення та банків через купівлю нових ОВДП може принести від 300 до 350 мільярдів гривень за три-п'ять місяців, якщо ставка за ОВДП буде привабливою та перевищуватиме інфляцію. Довіра до цих паперів поступово зростає, про що свідчить збільшення портфеля вкладень населення в ОВДП.
Крім того, розглядається можливе збільшення податкового навантаження на бізнес та перерахування прибутку Національним банком та державними компаніями до бюджету вже у 2026 році. Також можливий достроковий продаж деяких стратегічних підприємств, хоча цього року це навряд чи відбудеться через тривалі процедури. Ще одним механізмом забезпечення фінансування може стати контрольована девальвація гривні. Офіційний курс, закладений у бюджет на 2026 рік, становить 45,7 гривні за долар. Девальвація гривні, особливо щодо долара, може збільшити доходи держави через механізм переоцінки золотовалютних резервів та через митні платежі, які прив'язані до курсу валют (наприклад, акциз на дизпаливо).
Банки також можуть вкладати кошти в ОВДП з терміном погашення до шести місяців. За оцінками експерта, від 35 до 70 мільярдів гривень можуть бути спрямовані на ці цілі. Уряд планує використовувати всі можливі механізми для закриття бюджетних дір: кошти від міжнародних партнерів, залучення від банків та населення через ОВДП, а також контрольовану девальвацію. Важливо, що будь-яка девальвація буде контрольованою Національним банком, а поточні бюджетні показники не порушуються.
На завершення, експерт закликав не хвилюватися щодо соціальних виплат, оскільки уряд має кошти для їх забезпечення. Однак, він наголосив на існуванні значної дірки в бюджеті, для закриття якої необхідно залучати кошти. Ключовим фактором є надходження грошей від міжнародних партнерів, що залежить від виконання Україною своїх зобов'язань щодо реформ, зокрема антикорупційних, перед ЄС та МВФ.