Народний депутат Ярослав Железняк розповів у відео на YouTube про схеми роботи нелегальних обмінників в Україні, які фактично утворюють паралельну банківську систему. За його словами, значні суми готівки, такі як 630 мільйонів гривень, вилучаються під час обшуків, проте відповідальність за такі оборудки є мінімальною через прогалини у законодавстві. Зазначається, що ці мережі дозволяють відмивати незаконні кошти та виводити їх за кордон, зокрема у криптовалюті.
За даними, озвученими Железняком, 2 жовтня Служба безпеки України (СБУ) спільно з Офісом генерального прокурора провели близько 30 обшуків у 16 регіонах, в результаті яких було вилучено понад 630 мільйонів гривень. Це найбільша сума готівки, конфіскована в історії справи щодо мережі нелегальних обмінників. Ця мережа, що працювала під брендом Kit Group, діяла без ліцензії, хоча раніше ліцензію було відкликано Національним банком України у 2026 році. Журналістське розслідування «Економічної правди» показало, що навіть після обшуків обмінники продовжували працювати та рекламуватися.
Клієнти та механізми роботи тіньових обмінників
За словами нардепа, мережа Kit Group надавала послуги з переказу коштів через Telegram-бот та власні каси, що дозволяло клієнтам переводити гроші з одного міста в інше без відкриття рахунків. Ці операції були пов'язані з адресами обмінних пунктів Liberty Finance. Національний банк відкликав ліцензію у 2026 році, проте вивіски залишилися. Kit Group заявила, що вилучені кошти належать партнерам компанії, а не їй самій, і вони готують документи, що підтверджують їх походження.
Железняк пояснив, що такий механізм називається «паралельним банкінгом». Тіньові обмінники допомагають виводити готівку в обхід банківської системи, не вимагаючи від власників коштів документів про походження грошей, навіть коли йдеться про мільйони. Це дозволяє тіньовому бізнесу конвертувати незаконні доходи у стейблкоїни для виведення за кордон. Такі схеми, подібні до «хавали», дозволяють депонувати гроші в одному місці та отримувати їх в іншому, або у вигляді стейблкоїнів, без участі банків, податкових органів чи фінансового моніторингу.
Клієнтами таких мереж, за даними розслідування, є представники тіньового ринку палива, підакцизних товарів, нелегальних предметів та кол-центрів. Зазначається, що обсяги таких операцій значні: у 2025 році українці тримали 8,6 мільярда доларів у стейблкоїнах, що становить близько 4,1% ВВП. Загальний обсяг транзакцій зі стейблкоїнами перевищує 100 мільярдів доларів на рік, що складає 58% ВВП. Ці кошти проходять повз податкову службу.
Відсутність кримінальної відповідальності
Ярослав Железняк зазначив, що основною проблемою є відсутність кримінальної відповідальності за незаконний обмін валют та перекази без ліцензії. Раніше, з 2009 року, існувала відповідальність за фінансові послуги без ліцензії, але у 2011 році її було скасовано, оскільки це «перешкоджало бізнесу». Натомість, для відкриття справи правоохоронці мусять доводити відмивання коштів або ухилення від сплати податків. У країнах Європи, наприклад, у Німеччині, Франції чи Польщі, за незаконні фінансові послуги передбачена кримінальна відповідальність.
Народний депутат нагадав, що законопроєкт про віртуальні активи №10225, над яким він працює, має бути проголосований у листопаді. За його словами, щомісяця без цього закону Україна втрачає податкові надходження. Железняк висловив сподівання, що ухвалення закону допоможе врегулювати питання з легальною криптовалютою, проте нелегальна частина, ймовірно, залишиться. Для боротьби з нею потрібна продовження роботи правоохоронців, посилення законодавства та реакція інших органів, аби кошти, що «сифоняться» з бюджету, спрямовувалися на потреби армії, а не на ухилення від податків.