4 листопада 2026 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) провели обшуки в 70 локаціях по всій Україні в межах справи "Карфаген". Обшуки проходили в службових кабінетах та будинках трьох високопосадовців Служби безпеки України (СБУ), а також працівників Нацполіції та Офісу генпрокурора. За попередньою інформацією, НАБУ затримало генерал-майора СБУ Сергія Дуку, який обіймає посаду першого заступника департаменту захисту національної державності.
За версією слідства, обшуки пов'язані з діяльністю злочинної організації щонайменше з 12 осіб, які роками сплачували хабарі посадовцям українських правоохоронних та безпекових органів. Ці кошти забезпечували безперешкодну роботу шахрайських кол-центрів та іншого незаконного бізнесу. Засновником і керівником угруповання слідство вважає кримінального авторитета Андрія Осіпова, громадянина РФ, засновника наркокартелю "Хімпром", який наразі перебуває в розшуку. За даними слідства, картель "Хімпром" після початку повномасштабного вторгнення звернувся до Осіпова за захистом в Україні через його давні зв'язки з силовиками. Через мережу з щонайменше 52 кол-центрів, де працювало понад 2700 людей, щодня ошукували українців та іноземців, виманюючи заощадження, кредитні кошти чи пенсії. Кожен кол-центр сплачував за "спокій" 7000 доларів на місяць у криптовалюті. Через один відстежений детективами гаманець пройшло майже 4 мільйони доларів.
Погрози зброєю та реакція правоохоронців
Серед іншого, НАБУ заявило, що один із високопосадовців СБУ погрожував детективам вогнепальною зброєю, намагаючись завадити проведенню обшуку, попри наявність у детективів ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. На місце події прибули спецпризначенці СБУ. Ім'я особи, яка погрожувала зброєю, бюро не розкрило, проте в медіа з'явилося прізвище генерал-майора Сергія Дуки. Обшуки також пройшли у начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Антона Кравчука та першого заступника начальника головного управління ДБР Олександра Ковальчука. СБУ підтвердила проведення слідчих дій на підставі ухвал суду та заявила про сприяння розслідуванню, але жодного слова про погрози зброєю в їхній заяві не було. Натомість Нацполіція відсторонила від служби працівників, до яких прийшли з обшуками, на час службового розслідування, закликавши утриматися від передчасних висновків.
Незаконний бізнес та плани фігурантів
За версією слідства, зловмисники також займалися мережею магазинів U-420, яка продавала розчин із забороненою речовиною. Слідство вважає, що магазин належав Осіпову, а кримінальний авторитет мав частку з обороту. Записи свідчать про спроби Осіпова підкупити міністра для уникнення внесення нових формул речовин до списку заборонених. Частково це вдалося зупинити завдяки журналістському розслідуванню. Як запасний варіант, фігуранти розглядали законопроєкти про повну легалізацію марихуани та планували обговорити це з головою однієї з парламентських фракцій, позначеним у записах як "Арах". За припущеннями, це може бути голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, проте підтверджень цьому немає. У 2026 році угруповання налагодило підпільний цех з виготовлення фальшивих євро купюрами від 5 до 500. До цього додалися викрадення людей, замовні катування та вимагання значних сум. Після розслідування Дениса Бігуса, учасники угруповання обговорювали плани щодо розправи над ним, розглядаючи варіанти облити кислотою або вивезти за кордон. Мішенями також стали звільнений з полону захисник Маріуполя, блогер Ігор Лаченков та видання "Про Київ".
Тиск на антикорупційні органи та міжнародна оцінка
З літа 2025 року справу пов'язують із заявою НАБУ про те, що серед зв'язків Осіпова були посадовці СБУ, причетні до спроб позбавити антикорупційні органи незалежності. За версією слідства, фігуранти разом із ФСБ працювали над справою проти детектива НАБУ Руслана Магомеда Драсулова, якого СБУ затримала у липні 2025 року за звинуваченням у зв'язках з Росією. Тоді Верховна Рада ухвалила закон, що підпорядковував НАБУ і САП, однак через дев'ять днів повернула бюро незалежність. Звіт Єврокомісії про розширення ЄС, оприлюднений 4 листопада, відзначає, що, попри прогрес України, антикорупційні органи, зокрема НАБУ, САП та антикорупційний суд, досі стикаються з тиском з боку державних органів, правоохоронців та СБУ. Їхнє становище залишається нестабільним, що підтверджується інцидентом із погрозою зброєю детективам НАБУ. У звіті також зазначено, що Україна планує закрити сім переговорних розділів наступного року, але поки виконала лише близько 20% завдань у сфері верховенства права. Очікується, що ЄС уважніше розглядатиме такі конфлікти, як цей, ніж урядові презентації.
Подальші кроки та висновки
4 листопада також було завершено розслідування в справі "Мідас" про корупцію в "Енергоатомі" та енергетиці, де за п'ять років через офіс з відмивання пройшло понад 110 мільйонів доларів та 12 мільйонів євро готівкою. НАБУ та САП просунули дві справи – про "Карфаген" та "Мідас", обидві з яких, на думку автора відео, є болючими для влади. Автор відео наголошує на важливості незалежних антикорупційних органів, які викривають схеми, пов'язані з наркотиками та шахрайськими кол-центрами, що покриваються безпековими та правоохоронними органами. В найближчі дні очікуються нові підозри та засідання Вищого антикорупційного суду щодо запобіжних заходів, а 22 листопада спливає строк арешту Осіпова. На думку автора, заява СБУ про зброю на обшуку вимагатиме публічної реакції від керівництва служби та президента. Автор відео вважає, що нереформовані та непрозорі органи, яким бракує внутрішнього стримування, обростають "жахливими" процесами, і підкреслює, що боротьба з цим потребує реформ, прозорості та суспільного контролю.