Автор YouTube-каналу "Валентин" у своєму відео розповів про проблеми, з якими стикаються місцева влада, будівельники та підрядники через блокування державою платежів, що не стосуються сил безпеки і оборони, пенсій, зарплат та соцвиплат. За його словами, це призводить до звільнення двірників, невиплати зарплат комунальникам, зупинки закупівель шкільних автобусів та проблем з підготовкою до зими.
У вересні прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив режим "жорсткої економії" для всіх видатків, не пов'язаних з обороною. Він окреслив пріоритети: фінансова оборона, пенсії, соціальні виплати, зарплати вчителів та лікарів. Усі інші видатки, такі як нове будівництво, реконструкція, капітальні ремонти, парки, сквери, фонтани та бруківка, були відкладені. Міністр Сергій Марченко раніше попереджав про можливі затримки навіть соціальних виплат, заявивши, що "ми дійшли до межі". Механізм платежів в умовах воєнного стану регулюється постановою Кабінету міністрів №590, яка дозволяє пріоритезувати певні платежі. Соціальні виплати вдалося зберегти, але для інших платежів ситуація стала "дуже серйозною".
Фінансові обмеження та їхні наслідки
12 жовтня міністр фінансів Марченко повідомив, що відшкодування ПДВ бізнесу призупинили на 18 млрд грн, а ще 39 млрд видатків перенесли. Голова бюджетного комітету Роксолана Підлана заявила, що перенесені на грудень платежі можуть не бути профінансовані взагалі. Крім того, 46 млрд грн залишалися на єдиному казначейському рахунку непроведеними, серед них – ремонти доріг, закупівля шкільних автобусів, ремонт житла та підготовка до опального сезону.
Ці обмеження мають конкретні наслідки на місцях. Школи можуть не мати коштів на пальне для автобусів, а комунальні служби – на прибирання. У Львові, за словами автора, заблоковано понад 1,8 млрд грн, з яких 158 млн призначалися на громадський транспорт (зарплати водіїв, пальне), а 17,9 млн – на зарплати двірникам. Через це двірники почали звільнятися, хоча мер міста наголошує, що гроші у громади є, але Казначейство їх не проводить.
Будівельні компанії, що працювали на державу, зупинили роботи через відсутність оплати. Власник компанії "Автострада" заявив, що не може платити зарплати, відсотки за кредитами та постачальникам. Деякі громади змушені брати кредити, що призводить до додаткових витрат. Асоціація міст звернулася до прем'єр-міністра з проханням не штрафувати громади за прострочені платежі, спричинені діями Казначейства.
Причини кризи ліквідності
Автор відео виділяє три причини складної ситуації. Перша – це помилка уряду, який, блокуючи невійськові видатки, не врахував, що до них входять і цивільні, життєво необхідні для функціонування міст. Друга причина – політична. Уряд чинить тиск на парламент для ухвалення законопроектів, необхідних для отримання зовнішнього фінансування від партнерів. Серед них – закони про оподаткування посилок, призначення членів Рахункової палати, закон про оцінку майна та відновлення конкурсів на держслужбі. Затримка з ухваленням закону про посилки призвела до затримки траншу від ЄС.
Третя, найрідше згадувана причина – це наближення залишку коштів на єдиному казначейському рахунку до нуля. Автор пояснює, що єдиний казначейський рахунок – це, по суті, спільний бюджет держави, місцевих бюджетів та громад. Коли гроші державного бюджету закінчуються, держава змушена утримувати кошти місцевих бюджетів, щоб покрити власні першочергові потреби, аналогічно до сімейного бюджету, де батьки можуть забрати "кишенькові" гроші дітей у критичній ситуації.
На 1 січня 2026 року на єдиному казначейському рахунку було 477 млрд грн. За планом, Україна мала отримати близько 50 млрд доларів від партнерів протягом року. Однак, за перші п'ять місяців 2026 року було отримано лише 7,4 млрд доларів замість запланованих 22,5 млрд. Різниця покривалася за рахунок внутрішніх запасів та позик. Ситуація тимчасово покращилася в червні завдяки траншу від ЄС, але в серпні залишок на рахунку впав на 47%, до 377,9 млрд грн. Причини – падіння податкових надходжень (32 млрд грн за серпень-вересень) через удари по підприємствах, зірвані склади та заблоковані морські шляхи, а також затримка траншу від ЄС через невчасне ухвалення закону про посилки.
Наслідки та ризики монетарного фінансування
У жовтні уряд зіткнувся з кризою ліквідності: на аукціоні Мінфін продав облігації лише на 2,2 млрд грн із запланованих 5 млрд. Загалом, за словами Марченка, Україна недоотримала від партнерів 29,5 млрд доларів. В умовах браку коштів, держава змушена тримати всі наявні гроші для фінансування армії, вчителів та пенсіонерів.
Автор не виключає можливості монетарного фінансування бюджету, коли Національний банк "друкує" гривню для купівлі облігацій уряду. Цей механізм вже застосовувався у 2022 році, що призвело до девальвації гривні на 25% (з 29,25 до 36,57 грн за долар) та інфляції на кінець року 26,6%. Тоді НБУ продав резерви на 22,9 млрд доларів, щоб стабілізувати курс. В іншому випадку, якщо міжнародні партнери не нададуть необхідні кошти, державі може загрожувати гіперінфляція, подібна до німецької після Першої світової війни або української у 1990-х роках. Це може призвести до швидкого вичерпання міжнародних резервів, які станом на 1 жовтня 2026 року становили 47,1 млрд доларів.