Справа «Карфаген»: нові деталі про злочинну організацію, що платила хабарі силовикам

Новини

06.11.2026 08:53 (Оновлено 06.11.2026 в 08:53)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оприлюднило продовження розслідування справи «Карфаген», яка викрила злочинну організацію, що систематично платила хабарі високопосадовцям правоохоронних органів. За даними слідства, за отримані кошти силовики не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, а також діяльності, пов'язаній із торгівлею забороненими речовинами, підробкою валюти, нападами на людей і погрозами журналістам. У справі фігурують представники СБУ, Національної поліції та Офісу генерального прокурора. Під час обшуків у одного зі співробітників СБУ детективам НАБУ погрожували зброєю, стверджують антикорупційники.

За версією слідства, одним із ключових фігурантів є тричі судимий Андрій Осіпов, відомий як «Кримінал», якого ідентифікували як засновника та керівника злочинної організації. Його підлеглими, за даними слідства, були боксер Віталій Рибалка та чоловік на прізвисько «Паша», які виконували силові доручення, включаючи погрози та залякування. Також серед ключових учасників – громадянин Росії Єгор Левченко (відомий як Єгор Буркін), якого називають засновником і керівником транснаціонального наркокартелю «Хімпром». Він перебуває в розшуку в Росії та Україні. У матеріалах справи фігурують представники Національної поліції, зокрема заступник керівника департаменту стратегічних розслідувань Володимир Ценов (позивний «Прайс»), який, за версією слідства, відповідав за прикриття роботи кол-центрів, та інший поліцейський на кодове ім'я «консультант», який забезпечував безпеку учасників угруповання. Зі сторони СБУ фігурує високопосадовець із позивним «Акім», який, за версією слідства, захищав учасників угруповання від уваги інших співробітників служби. Українська правда пише, що йдеться про заступника начальника департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку, якого НАБУ затримало 4 листопада.

Схема роботи організації та її діяльність

За даними НАБУ, учасники організації координували роботу щонайменше 52 кол-центрів, де працювали близько 2700 людей, які ошукували громадян України та інших держав. За прикриття одного кол-центру щомісяця платили 7 000 доларів США. Схема передбачала щомісячну передачу адрес офісів та ідентифікаторів правоохоронцям, а до 5-го числа місяця – переказ криптовалюти на визначений гаманець. У кінці липня 2026 року, після доручення активізувати боротьбу з кол-центрами, правоохоронці попередили учасників організації про необхідність тимчасово припинити роботу, порадивши змінити адреси та видалити листування.

Діяльність угрупування не обмежувалася кол-центрами. У 2026 році його учасники налагодили виробництво підроблених євро, облаштувавши цех із друкарським обладнанням. Ключовими учасниками цього напрямку слідство називає Осіпова («Кримінал»), «Пашу» та поліцейського «консультанта». Також правоохоронці, що співпрацювали з угрупуванням, допомагали отримувати інформацію з державних реєстрів. Окрім того, учасники організації займалися викраденнями людей, катуваннями та вимаганням мільйонів доларів. Зокрема, прокурор показав відео нападу на чоловіка, де, за його словами, брав участь Віталій Рибалка. Адвокат Рибалки висловив сумніви щодо достовірності відео, припустивши, що воно могло бути згенероване штучним інтелектом. Напад був скоординований, а для його здійснення використали дані із систем правоохоронців. Поліцейський «Прайс» допоміг учасникам уникнути перехоплення та виїхати з регіону.

Ще одним напрямком діяльності була мережа магазинів U-420. За версією НАБУ, «мексиканець» (Єгор Буркін) володів цим бізнесом, а «Кримінал» (Осіпов) мав у ньому частку. Учасники організації намагалися вплинути на рішення щодо заборони речовин, які використовувалися у продукції магазинів, обговорюючи підкуп посадовців. Реалізувати план не вдалося, зокрема, на тлі підготовки журналістського розслідування. Також учасників попереджали про заплановані обшуки магазинів.

Розслідування щодо мережі U-420 та погрози журналістам

Журналістське розслідування Бігус.інфо виявило, що мережа магазинів U-420 продавала заборонені наркотичні речовини під виглядом сувенірів із медичним канабісом. Учасники угрупування планували фізичну розправу над журналістом-розслідувачем Денисом Бігусом. На записах НАБУ «мексиканець» (Єгор Буркін) обговорював тиск на Бігуса, пропонуючи вимагати припинити зйомку, а у разі відмови – перейти до погроз та фізичного насильства. Також учасники угрупування намагалися тиснути на громадські організації, які зацікавилися діяльністю мережі після виходу розслідування. Одного з ветеранів, який готував акції протесту, намагалися змусити замовкнути, пропонуючи гроші або вимагаючи припинити діяльність. Після його відмови почали планувати напад на нього. Згадувався також блогер Ігор Лаченков (Лачин) як потенційна жертва фізичної шкоди.

5 листопада тимчасовий виконувач обов'язків голови Нацполіції Максим Цуцкірдзе повідомив, що жоден магазин U-420 не відновив роботу, назвавши це результатом системної протидії «Хімпрому». Журналістка Бігус.інфо Світлана Стеценко заявила, що мережу закрили лише після виходу розслідування, хоча вся інформація була передана Нацполіції раніше, і висловила сумнів у зацікавленості поліції у викритті схеми.

Підозри та запобіжні заходи фігурантам

НАБУ і САП повідомили про підозру п'ятьом учасникам злочинної організації. Серед них організатор, заступник начальника одного з департаментів СБУ, керівник одного з департаментів Нацполіції, заступник начальника відділу управління карного розшуку Нацполіції на Київщині та підлеглий організатора. За попередніми даними, до організації входило щонайменше 12 осіб.

5 листопада Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід Володимиру Ценову («Прайс»), першому заступнику начальника департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Його взяли під варту на 60 днів із можливістю внесення застави у 15 мільйонів гривень. За версією слідства, Ценов відповідав за прикриття кол-центрів і залучений до організації не пізніше січня 2026 року. Під час обшуку на його робочому місці вилучили 45 000 доларів США. Загалом, за словами прокурора, поліцейський отримав близько 220 000 доларів. Сторона захисту стверджує, що в справі відсутня експертиза, яка б підтверджувала спілкування Ценова з Осіповим. Суддя Сергій Новак, через якого повертали майно, вилучене в одному з кол-центрів (вартістю 47 000 доларів), відомий відмовою розглядати клопотання захисту детектива НАБУ Магаме Расулова та зняттям арешту з коштів сина Януковича.

Того ж дня ВАКС обрав запобіжний захід Віталію Рибалці («боксер») – тримання під вартою до 2 січня 2027 року. За версією слідства, він виконував силові доручення. Прокурор надав відео нападу як доказ, де, за його словами, брав участь Рибалка. Адвокати заперечують, наголошуючи на неможливості ідентифікації осіб на відео та сумнівах щодо його походження. Сам Рибалка заявив, що не розуміє, що відбувається, і жартує щодо свого прізвиська «Кличко».

Реакція СБУ та використання справи «Карфаген» проросійськими медіа

Очільник СБУ Олександр Поклад звільнив двох високопосадовців СБУ, які стали фігурантами справи. Він також звернувся до Єгора Буркіна («мексиканця») із пропозицією добровільно здатися, попередивши, що його знайдуть. Проросійські та деструктивні медіаресурси намагаються представити справу «Карфаген» не як антикорупційне розслідування, а як внутрішню боротьбу між українськими силовими структурами. Деякі Telegram-канали поширюють версії про участь СБУ, ГУР та Нацполіції у кришуванні незаконної діяльності. Інші ресурси намагаються дискредитувати НАБУ, стверджуючи про його надмірні повноваження.

Передісторія операції «Карфаген»

Операція «Карфаген» вперше була оприлюднена НАБУ і САП 4 вересня. Слідчі дії були пов'язані з кришуванням мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна. Організацію очолював заступник начальника департаменту міжнародного співробітництва офісу генпрокурора Сергій Кропива. За версією слідства, учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду за неперешкоджання роботі кол-центрів, а отримані кошти легалізовували через придбання нерухомості та іншого цінного майна на понад 20 мільйонів гривень. 6 вересня ВАКС ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою із заставою у 120 мільйонів гривень, яку згодом зменшили до 93 мільйонів. Також були обрані запобіжні заходи для співмешканки Кропиви та його водія. Тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко заперечив свою причетність до отримання грошей, а 15 вересня парламент підтримав постанову про його звільнення.