Залізний нардеп: Зеленський підписав закон про декларації для СБУ, але є "дірки"

Новини

11.11.2026 08:35 (Оновлено 11.11.2026 в 08:35)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Журналісти "Залізного нардепа" на YouTube проаналізували новий законопроєкт щодо повернення обов'язкового декларування для працівників СБУ, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях. Автор відео зазначає, що закон має три суттєві недоліки, які можуть нівелювати його ефективність.

Народний депутат Ярослав Железняк у відео на YouTube-каналі "Залізний нардеп" проаналізував законопроєкт про повернення обов'язкового декларування для співробітників Служби безпеки України, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях. Документ, підписаний очільником Офісу Президента Кирилом Будановим, який є генерал-лейтенантом, передбачає публічне декларування, навіть якщо він носить військову форму. Ця ініціатива стала відповіддю на скандал навколо нерухомості небойових співробітників СБУ, які, за даними журналістів, придбали багато об'єктів у Києві.

Автор відео нагадує, що обіцянка відновити декларування для правоохоронців прозвучала ще 16 вересня, проте реальних дій не було вчинено протягом 54 днів. Скандал навколо "Карфагену" 4 листопада, коли НАБУ та САП провели обшуки у топ-осіб СБУ та поліції, у тому числі генерала, якому встановили заставу у 65 млн грн, прискорив процес. Президент Володимир Зеленський 7 листопада назвав ситуацію "принизливою" і "абсолютно неприйнятною", анонсувавши кадрові рішення. Однак, реальних звільнень поки не відбулося.

Суть законопроєкту та "дірки" у ньому

Законопроєкт, внесений 9 листопада, передбачає, що військовослужбовці, які не беруть участі в бойових діях, мають подати декларації за 2021 рік та після, протягом 90 днів після набрання чинності законом. Це стосується також Нацгвардії, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку та Управління державної охорони. Особливо виділено перелік посадовців, чиї декларації завжди будуть публічними: голова Офісу Президента, його заступники, секретар РНБО, народні депутати, судді, прокурори, керівники військових адміністрацій, керівники підрозділів СБУ та розвідки. Однак, Ярослав Железняк вказав на три основні недоліки документа. По-перше, відсутнє чітке визначення "безпосередньої участі у бойових діях", що може дозволити заднім командуванням уникнути декларування. По-друге, Збройні сили повністю виведені з-під цих правил, включно з їхніми тиловими підрозділами. І по-третє, декларації керівників підрозділів СБУ залишаються прихованими, якщо наказ про їхнє призначення засекречений.

Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна підтвердила актуальність законопроєкту, зазначивши, що він покликаний забезпечити прозорість доходів співробітників СБУ. Однак, вона підкреслила, що законопроєкт не вирішує проблем, пов'язаних з можливим впливом ФСБ на керівництво правоохоронних органів через компромат. За її словами, необхідні реформи СБУ, конкурсний відбір на посаду генпрокурора та реформа ДБР.

Народний депутат зазначив, що попри наявні недоліки, закон "непоганий" і буде кращим за його відсутність. Він пообіцяв подати правки для другого читання, щоб закрити виявлені лазівки. Також було згадано про можливий збір коштів від 52 кол-центрів, що може сягати понад 350 тисяч доларів щомісяця. Парламентарі висловили розчарування через відсутність у порядку денному законопроєктів про реформу ДБР та конкурсний відбір на посаду генпрокурора. За його словами, закон про декларації – це лише "вершина айсберга" в боротьбі з корупцією.