Інженер-урбаніст Джеймс Рохас пропонує проєктувати міста через гру: мешканці будують свої ідеальні квартали з тисяч дрібних перероблених предметів. Свій метод він описав у виступі на TED.
На думку Рохаса, професійні планувальники надто серйозні: складні терміни, незрозумілі карти й дані відлякують людей, а громадські слухання або перетворюються на суперечку, або лишаються порожніми. Гра, як у дитинстві, допомагає вимкнути аналітичне мислення й висловити спогади та бажання.
Учасники його майстер-класів, за словами урбаніста, будують не парковки й ділові центри, а місця для спілкування, природи й активного відпочинку. Під час спільної роботи люди різного віку, доходу й походження бачать, що їх об'єднує більше, ніж розділяє, і саме ці цінності Рохас вважає основою планування.