Похорони близьких – що потрібно знати і як підготуватися

Прес-релізи

18.06.2025 18:23 (Оновлено 18.06.2025 в 18:23)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Прес-релізи

Смерть рідної людини – завжди потрясіння, яке паралізує волю і мислення. Але навіть у цей складний момент необхідно діяти чітко й швидко. Поховання потребує організації юридичних, релігійних, ритуальних процедур, які часто лягають на плечі родичів. Розповідаємо, що потрібно знати, як підготуватися до похорону і які нюанси враховувати в Україні.

Перші дії після смерті

Якщо смерть сталася вдома, слід негайно викликати швидку допомогу та поліцію. Лікар фіксує факт біологічної смерті, видає медичну довідку. З нею родич звертається до РАЦСу, де отримує свідоцтво про смерть – головний документ, без якого неможливо організувати поховання, кремацію, вступити у спадщину.

Якщо людина померла у лікарні, більшість документів оформлює медзаклад, але родичу все одно слід звернутися до РАЦСу. У випадках смерті у будинку для літніх людей (державному чи приватному), відповідальність за організацію поховання залежить від наявності договору з родиною.

Вибір ритуального агентства

Багато українців звертаються до ритуальних агентств, які надають послуги «під ключ»:

• Транспортування тіла;
• Вибір труни;
• Організація прощальної церемонії;
• Відспівування;
• Копання могили;
• Встановлення пам’ятника.

Все це знімає з родичів частину навантаження.

У містах доступні державні та приватні ритуальні служби. Державні забезпечують базовий пакет послуг: стандартна труна, перевезення, копання могили, хрест із табличкою. Приватні – надають розширені ритуальні послуги з урахуванням бюджету, релігії та побажань покійного.

Релігійні обряди

В Україні більшість похоронів відбувається згідно з православною традицією. На третій день проводиться поховання, відспівування у храмі та поминальний обід. Дев’ятий та сороковий дні – ключові для поминання душі покійного. На 9-й день душа постає перед Богом, на 40-й – вирішується її вічна доля. У ці дні читають молитви, замовляють заупокійні служби, навідують могилу, влаштовують скромний обід.

Організаційні кроки після похорону

Після поховання на родину чекає низка важливих справ:

• Дезінфекція помешкання, де перебував померлий;
• Вирішення питань спадщини (протягом 6 місяців);
• Встановлення тимчасового хреста, а через рік – пам’ятника;
• Оформлення виплат – одноразова допомога на поховання (виплачується через ПФУ);
• Зняття покійного з реєстрації місця проживання;
• Вирішення питань з банківськими рахунками, страховками, кредитами.

Також слід подбати про ікону, що перебувала в труні – її можна передати до церкви або залишити вдома на іконостасі.

Похорон за рахунок держави

У випадках, коли людина перебувала на повному утриманні держави (наприклад, у геріатричному пансіонаті), поховання може здійснюватися за кошти державного чи місцевого бюджету. Це передбачає мінімальний набір послуг без додаткових церемоній. Родичів можуть не повідомляти, якщо юридично вони не є відповідальними особами.

Перепоховання

Перепоховати покійного дозволяється не раніше ніж через рік. Для цього потрібен дозвіл адміністрації цвинтаря, СЕС, а також документи, що підтверджують родинний зв’язок. Причини перепоховання – переїзд тіла ближче до родичів, бажання поховати поруч із іншими членами родини.

Поминальний обід

Традиційні страви – кутя, борщ, пиріжки, компот. У пісні дні меню адаптується відповідно до церковного календаря. У поминальних заходах важлива атмосфера: мінімум яскравості, стриманість, молитва і спогади.

Як приймати співчуття

Слова співчуття можуть викликати біль, але відмовлятися від них не слід. Відповіді мають бути щирими: «Дякую за підтримку», «Ваші слова додають сили». Підтримка друзів і родичів допомагає пережити втрату.

Висновок:

Похорони – це не лише скорботна подія, а й комплексна організаційна справа. Щоб уникнути помилок і зберегти внутрішній спокій, важливо знати процедури, мати документи та, за можливості, делегувати частину задач професіоналам. В Україні існують усі умови для гідного прощання з близькими – головне, щоб це відображало повагу, турботу та любов до людини, яка відійшла у вічність.