Що таке зорі?

Скільки зір ми бачимо і скільки їх у Всесвіті

• Людина з гострим зором у темну ніч може побачити до 3 тисяч зір на півкулі неба; стільки ж — «сховано» під горизонтом у протилежній півкулі.
• Місія Gaia вже виміряла координати майже 2 млрд зір.
• У Чумацькому Шляху — понад 100 млрд зір; у видимому Всесвіті — приблизно стільки ж галактик.

Як зорі називають і знаходять на небі

• Небо офіційно поділене на 88 сузір’їв (рішення Міжнародного астрономічного союзу, IAU).
• Яскраві зорі в сузір’ях традиційно позначалися за Байєром: грецька літера + латинська назва сузір’я в родовому відмінку (α Lyrae = Вега, α UMi = Полярна зоря тощо).
• Власні імена частини зір IAU поступово офіційно затверджує (станом на 2025 рік — понад 500 назв). Є й український внесок: зоря «Берегиня» з екзопланетою «Тризуб».

Відстані та яскравість: чому Сонце «найяскравіше»

• Сонце здається найяскравішою зорею лише через близькість (≈8 світлових хвилин до Землі).
• Найближча зоряна система — Альфа Центавра (понад 4 світлові роки). Дивлячись на Вегу, ми бачимо світло, що вирушило приблизно у 2000 році.
• Космічні апарати надто повільні порівняно зі світлом: Voyager 2 летів би до Альфи Центавра десятки тисяч років.

Фізика зір: маса, температура, розмір, густина, світність

• Маси зір — від ~0,08 маси Сонця (нижче — коричневі карлики, де реакції не запускаються) до ≈120–150 мас Сонця (надмасивні зорі нестійкі).
• Температури поверхні — від ~3 000 K (червоні) до ~40 000 K (блакитні). Сонце — ≈5 700 K; у центрі Сонця — ≈15 млн K.
• Розміри коливаються від білих карликів (радіус близький до земного) до надгігантів (Бетельгейзе — настільки великий, що перекрив би орбіту поясу астероїдів).
• Густини — від «надрозріджених» оболонок червоних гігантів (у десятки тисяч разів менш густих за повітря) до надщільних білих карликів і нейтронних зір (у «сірниковій коробці» їхньої речовини — тонни й мільярди тонн умовної маси).

Одинаки, подвійні та кратні системи

• Багато зір — подвійні або кратні системи.
• Сіріус — подвійна система (A + білий карлик B).
• Альфа Центавра — потрійна: A і B обертаються з періодом ~80 років; Проксима (C) — віддалений червоний карлик, нині найближча до Сонця зоря.

Головна послідовність і діаграма Герцшпрунга—Рассела

На діаграмі «температура—світність» зорі групуються не випадково:

• Головна послідовність — більшість зір (від червоних карликів до блакитних гігантів), де в ядрі згоряє водень.
• Коли водень у ядрі вичерпується, зоря «сходить» із головної послідовності, переходячи в стадії червоного (над)гіганта, а далі — до фінальних об’єктів: білих карликів, нейтронних зір чи чорних дір (залежно від маси).

Життєвий шлях Сонця

• Вік Сонця нині — близько 4,5 млрд років; воно — типова зоря головної послідовності.
• Приблизно за 5,5 млрд років Сонце розбухне до червоного гіганта, скине оболонки і перетвориться на білий карлик, який мільярдами років повільно охолоджуватиметься.

Як побачити «героїв» нічного неба

• Літній трикутник (Альтаїр—Денеб—Вега) — помітний над Україною влітку.
• Полярна зоря — маяк північної півкулі, зручна для орієнтування.
• Сіріус — найяскравіша зоря нічного неба;
• Бетельгейзе — червоний надгігант у сузір’ї Оріона.
• Альфа Центавра — надто південна, з території України не спостерігається неозброєним оком.

Висновки

Зорі — фундаментальні «фабрики» елементів і джерела світла у Всесвіті. Їхні властивості визначає маса, а еволюція — запаси палива та фізика надр. Розуміння життя зір допомагає пояснювати хімічну історію галактик і шукати світні «маяки», за якими ми вивчаємо космос.