Роковий прорахунок уряду Свириденко: як ігнорування закону позбавило Кабмін річного «імунітету»

Йдеться про Програму діяльності Кабміну: документ, який уряд затвердив із запізненням, а парламент так і не розглянув у визначений законом строк. Саме це, за словами депутата, сьогодні відкриває можливість для дострокової відставки всього уряду на тлі «Міндічгейту» та інших скандалів.

Що стверджує Железняк

У відео депутат нагадує: після призначення нового уряду закон прямо зобов’язує Кабмін і Верховну Раду діяти за чіткою процедурою:

• уряд має затвердити власну Програму діяльності протягом одного місяця після формування;
• після цього документ подається до Верховної Ради;
• парламент повинен розглянути програму у 15-денний строк на пленарному засіданні.

За словами Железняка, уряд Свириденко ці строки порушив двічі:

1. Подав Програму до парламенту із запізненням на 37 днів – замість того, щоб вкластися у місяць.
2. Коаліція у Верховній Раді фактично зняла питання з розгляду, попри норму регламенту про обов’язковий розгляд у 15-денний строк.

Депутат нагадує, що наприкінці вересня публічно питав керівництво парламенту й прем’єрку, коли саме буде розглянуто програму уряду. У відповідь, за його словами, він чув лише відмовки про «складний час» та пропозицію розглядати програму разом із бюджетом.

Як працює «імунітет» уряду за законом

Ключова деталь, на якій наголошує Железняк: затверджена більшістю парламенту Програма діяльності Кабінету Міністрів дає уряду особливий захист від відставки.

Згідно із Законом «Про Кабінет Міністрів України», питання про відповідальність уряду (тобто голосування щодо відставки) не може розглядатися Верховною Радою:

• більше ніж один раз протягом однієї чергової сесії;
• а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів.

Тобто схвалена парламентом програма фактично «бронює» уряд на рік: навіть у разі політичної турбулентності нове голосування про відставку протягом цього періоду неможливе.

Однак, наголошує нардеп, уряд Свириденко цього захисту так і не отримав:

• програму подали із порушенням строків;
• Верховна Рада не проголосувала за її схвалення;
• отже, річний «імунітет» так і не настав.

Чому це стає проблемою саме зараз

На фоні «Міндічгейту» та розмов про відповідальність ключових фігур у виконавчій владі, включно з урядом, відсутність затвердженої програми робить позиції Кабміну значно слабшими.

Железняк стверджує, що:

• якби уряд вчасно підготував програму й добився її голосування у залі,
• навіть порожній чи формальний документ забезпечив би йому юридичний рік без ризику відставки;
• натомість команда Свириденко «забила» спершу на строки, а потім – на обов’язковий розгляд у парламенті, розраховуючи на політичну «дахівку» з боку Офісу президента.

Тепер, за логікою депутата, будь-яка спроба відставки Кабміну не наштовхується на бар’єр річного імунітету. І розмова про відставку уряду вже, за його словами, «качається в парламенті».

Показовий урок для майбутніх прем’єрів

У фіналі свого виступу Железняк формулює головний висновок:

• закон треба виконувати навіть тоді, коли здається, що його можна «обійти» політичними домовленостями;
• якщо норми Кабмінівського закону та регламенту не подобаються – їх слід спочатку змінити, а не просто ігнорувати;
• спроба «перехитрити» парламент і процедури зрештою обернулася проти самого уряду.

На думку депутата, історія з програмою уряду Свириденко – «епічний» приклад того, як формальне порушення процедур стає реальним політичним ризиком.

В умовах війни й постійної політичної турбулентності такий «прокол» може коштувати прем’єр-міністру не лише іміджу, а й крісла.