Як податкова «ловить» бізнес на невидачі чека: три інструменти контролю

Закон про РРО передбачає відповідальність за непроведення розрахункової операції, тобто коли підприємець:

• не видає чек покупцю;
• не проводить оплату через РРО/ПРРО.

За таке порушення бізнес ризикує заплатити:

• 100 % вартості товарів/робіт/послуг, проданих із порушенням — за перше порушення;
• 150 % вартості — за кожне наступне.

З середини 2025 року пом’якшених штрафів для ФОПів більше немає — діють повні ставки для всіх. Тому питання «чи помітить податкова, що я не видаю чек?» уже давно не теоретичне.

Ірина Губіна з проєкту «Каса та РРО» на каналі «7eminar» пояснює: у податкової є щонайменше три дієві способи виявити, що бізнес працює без чеків.

1. Фактична перевірка без попередження

Перший і найочевидніший інструмент — фактична перевірка за місцем провадження діяльності.

Що це таке

Фактична перевірка проводиться:

• за фактичним місцем роботи бізнесу: магазин, кав’ярня, офіс із прийомом клієнтів, точка видачі;
• стосується, зокрема:
  • порядку проведення розрахункових операцій;
  • фіскалізації через РРО/ПРРО;
  • видачі фіскальних чеків.

Особливості, про які варто знати

1. Без попередження Про таку перевірку заздалегідь не повідомляють. Інспектори можуть з’явитися у години роботи і відразу розпочати контроль.
2. Контрольна закупівля перед перевіркою Часто все починається з того, що податківці здійснюють контрольну розрахункову операцію:
   • купують товар або послугу;
   • дивляться, чи пробивається чек, що саме фіскалізується;
   • фіксують порушення (або його відсутність).
   Уже після цього оголошують, що це була контрольна закупівля, і повідомляють про початок фактичної перевірки.
3. Перевіряють не тільки власника, а й продавця Для початку перевірки не потрібно чекати власника бізнесу або ФОПа. Податківці працюють із тією особою, яка фактично проводить розрахунки: продавець, бариста, адміністратор. Якщо він не видає чек — це вже підстава для штрафу.

Висновок: фактична перевірка може статися будь-якої миті, і «врятувати ситуацію в останню секунду» не вийде.

2. Контроль через інформацію про перекази коштів

Другий інструмент стосується тих, хто думає, що інтернет-торгівля через доставку й післяплату робить їх «невидимими».

Що змінилося

Після змін до Положення №13 оновили форму чека на переказ коштів. Тепер у чеку, який видає:

• «Нова пошта»,
• платіжний сервіс,
• фінансовий оператор,

має бути зазначено:

• найменування банку отримувача;
• номер рахунку отримувача.

Тобто фактично — дані про того, хто отримує гроші.

Як податкова використовує ці дані

• Оператор доставки видає покупцю чек на переказ коштів.
• У цьому чеку зафіксовано:
  • хто отримує оплату;
  • на який рахунок вона надходить.
• Податкова має доступ до цієї інформації та може:
  • виявляти фізичних осіб, які продають через інтернет без реєстрації підприємницької діяльності;
  • відслідковувати ФОПів, які отримують кошти на рахунок, але не мають зареєстрованого РРО/ПРРО.

Якщо податківці бачать, що:

• є регулярні надходження на підприємницький рахунок,
• при цьому РРО/ПРРО не зареєстрований,

вони можуть:

1. надіслати запит із вимогою пояснити діяльність і надати документи;
2. у разі сумнівів — ініціювати перевірку.

Тобто навіть якщо у підприємця немає магазину чи офісу, а всі продажі йдуть через «Нову пошту» чи інші служби доставки, це не означає, що податкова його «не бачить». Просто черга до нього може дійти пізніше — коли обсяги стануть відчутнішими.

3. Аналітична звірка Z-звітів із деклараціями

Третій спосіб — аналітика на основі даних, які сам бізнес подає до податкової.

Що порівнюють

Податковий орган зіставляє:

• дані з податкових декларацій (дохід, обороти, податки);
• інформацію про застосування РРО/ПРРО:
  • електронні копії фіскальних чеків;
  • Z-звіти;
  • контрольні стрічки.

Це і є те саме інформаційно-аналітичне забезпечення, про яке говорить Податковий кодекс.

Чому розбіжності — це ризик

Якщо суми не збігаються:

• у декларації більше, ніж показує РРО;
• або навпаки — через РРО «пробито» більше, ніж задекларовано,

— це сигнал для податкової, що:

• або частина операцій не фіскалізується;
• або частина доходу не відображена в деклараціях.

У таких випадках податкова:

1. формує ризики по платнику;
2. може надіслати письмовий запит;
3. за підсумками відповіді — призначити перевірку, якщо пояснення не задовольняють.

Як працює ланцюжок: від аналітики до штрафу

Усі три інструменти працюють разом:

1. Аналітика та інформація про перекази показують, що:
   • є обороти;
   • є рахунки;
   • є клієнти;
   • але немає зареєстрованого РРО/ПРРО або цифри «не б’ються».
2. Податкова надсилає запит.
3. Якщо відповіді немає або вона не пояснює розбіжності, призначають:
   • фактичну перевірку (в офлайн-точці);
   • або іншу форму контролю.
4. За результатом фіксують невидачу чеків / непроведення операцій і застосовують штраф:
   • 100 % вартості реалізації з порушенням — за перший випадок;
   • 150 % — за кожне наступне.

Що варто зробити бізнесу

З сюжету відео логічно випливають кілька практичних висновків:

1. Не сподіватися на «невидимість» Продажі через «Нову пошту», маркетплейси, інтернет і банківські перекази давно в полі зору податкової.
2. Оцінити свої потоки коштів Якщо ви приймаєте платежі від фізичних осіб:
   • на підприємницький рахунок;
   • через сервіси доставки;
   • із підтвердженням чеками переказу, — перевірте, чи відповідає цьому ваша модель роботи з РРО/ПРРО.
3. Навчити продавців і персонал Штраф можуть нарахувати за дії тієї людини, яка стоїть за касою «прямо зараз». Інструктаж і контроль — критично важливі.
4. Слідкувати за відповідністю цифр Дані декларацій мають узгоджуватися з Z-звітами та фіскальними чеками. Розбіжності — автоматично створюють ризики.

Податкова сьогодні має не один, а одразу кілька ефективних механізмів контролю за видачею чеків. Для бізнесу це означає одне: працювати «в сірій зоні» стає все дорожче. Фіскалізація, коректні РРО/ПРРО і прозора звітність — часто дешевші, ніж один-єдиний штраф за невидачу чеку.