Європейський Союз проти X: як штраф у 120 млн євро переріс у політичну війну
У своєму блозі Віктор Галасюк розповідає історію конфлікту між Європейським Союзом та платформою X (колишній Twitter), який уже вийшов далеко за межі звичайного регуляторного спору. Після рішення Єврокомісії про накладення штрафу в 120 млн євро на X за порушення вимог Європейського закону про цифрові послуги (DSA), власник платформи Ілон Маск жорстко відреагував і, за словами Галасюка, фактично закликав до розпуску Європейського Союзу та повернення повного суверенітету окремим державам. Саме з цього починається історія, яку автор називає «неймовірною, але реальною».
За що покарали X: суть претензій Євросоюзу
Штраф, накладений Єврокомісією, став першим реальним грошовим покаранням у межах нового регулювання Digital Services Act (DSA) – закону, який встановлює правила для великих онлайн-платформ, вимагаючи від них прозорості алгоритмів, відповідальності за контент та доступності даних для дослідників.
За підсумками дворічного розслідування, Брюссель звинуватив платформу X у трьох ключових порушеннях:
-
Оманлива система верифікації акаунтів
- Раніше «сині галочки» позначали публічних осіб, чия особа була підтверджена.
- Після змін, запроваджених Маском, верифікація стала платною послугою, доступною будь-кому без реальної перевірки особи.
- На думку регулятора, це вводить користувачів в оману та створює сприятливі умови для шахраїв і ботоферм.
-
Блокування доступу до даних для дослідників
- ЄС вимагає, щоб великі платформи надавали дослідникам доступ до публічних даних для аналізу дезінформації та суспільних ризиків.
- X, за висновком Єврокомісії, не забезпечила такого доступу, чим унеможливила незалежний аналіз поширення маніпулятивного контенту.
-
Непрозора рекламна система
- Закон вимагає створення зрозумілого й повного репозиторію реклами: з інформацією про зміст, тематику, замовників та масштаби кампаній.
- Регулятори встановили, що платформа не надала належного інструменту для відстеження реклами, зокрема політичної.
Сума штрафу – 120 млн євро – значна, але, як наголошує Галасюк, вона є лише малою часткою від максимального покарання, адже DSA дозволяє накладати штрафи до 6% глобального річного обороту компанії.
Реакція Ілона Маска: від бізнесу до геополітики
На думку автора сюжету, саме жорстка реакція Маска перевела конфлікт із площини «платформа vs регулятор» у політичну та геополітичну площину.
У відео цитуються слова Маска про те, що:
- «Європейський Союз має бути скасований, а суверенітет повернений окремим країнам».
Галасюк підкреслює, що така заява виходить далеко за межі захисту бізнес-інтересів і фактично ставить під сумнів політичну архітектуру всієї Європи. На його думку, Маск «ставить себе в один ряд з ЄС» і публічно оскаржує легітимність наднаціональних інституцій.
Втручання американської політики (за версією автора відео)
У своєму аналізі Галасюк стверджує, що після заяв Маска до конфлікту долучилися представники адміністрації Дональда Трампа, які трактують дії Євросоюзу як:
- атаку на американський бізнес;
- посягання на свободу слова в інтернеті;
- спробу «іноземних урядів» тиснути на технологічні платформи США.
У сюжеті наводяться заяви про те, що:
- штраф нібито розглядається як «атака на американський народ»;
- Брюссель звинувачують у бажанні «накидати податок на американців, щоб субсидіювати європейський континент, скований власними регуляціями»;
- тема конфлікту пов’язується навіть із безпекою та НАТО, з натяками, що Європа не може розраховувати на США в обороні, якщо водночас «підриває безпеку самих США через недемократичний ЄС».
Ці тези подаються саме як інтерпретація та політичний аналіз, а не як офіційна позиція всього американського істеблішменту.
Позиція Євросоюзу: не про цензуру, а про правила гри
Європейський Союз, за словами Галасюка, повністю відкидає звинувачення в політичному тиску або цензурі.
Представники Єврокомісії наголошують:
- рішення стосується виключно дотримання правил бізнесу та прозорості;
-
вимоги DSA спрямовані на:
- захист користувачів від шахрайства та маніпуляцій;
- забезпечення доступу дослідників до даних;
- чесність і підзвітність у сфері онлайн-реклами;
- мова йде не про заборону контенту, а про структуру, прозорість і відповідальність платформи.
Компанії X встановлено жорсткі дедлайни:
- 60 днів – на зміну системи верифікації акаунтів;
- 90 днів – на подання плану дій щодо прозорості реклами та доступу до даних.
Ширший контекст: чи можна довірити владу техногігантам?
Віктор Галасюк використовує цю історію як привід поставити ширше запитання:
- чи можна людям масштабу Ілона Маска, з його впливом і ресурсами, довіряти не лише технологічні платформи, а й державне управління?
Він звертає увагу, що:
- Маск фактично впливає на інформаційний простір, космічну інфраструктуру, транспорт і оборонні проєкти;
- поєднання колосального капіталу, контролю над інфраструктурою та жорстких політичних заяв створює ризики концентрації влади;
- у довгостроковій перспективі це може виявитися не менш небезпечним, ніж авторитарні режими, які відкрито не приховують диктаторських амбіцій.

Плівки Міндіча: як Банкова та СБУ намагалися врятувати «бек-офіс» від розслідувань НАБУ
Крах російської економіки в глибинці: чому офіційна статистика Росстату є фікцією
Анігіляція «Ахмату» на Сумщині: ГУР розкрило деталі унікальної спецоперації за участю агента-перебіжчика
Сбербанк б’є на сполох: росіяни масово забирають вклади, а нафтопереробка обвалилася до мінімуму
Замороження переговорів з Ліваном та нічні бої в Тегерані: головне з огляду Григорія Тамара
«Мазутний корок» та технологічний параліч: як удари по НПЗ руйнують економіку РФ
Політичний бек-офіс на Грушевського: оприлюднено «плівки Міндіча» про кадрові ігри та «Проєкт 23»
«На Росію ніхто не нападав»: російський пропагандист Боронець у прямому ефірі спростував брехню Путіна




