9 мільярдів на дорогу до «Буковеля» під час війни: що розповів Ніколов про зв’язок Палиці та Офісу президента

Журналіст називає цю історію «великим тиловим розпилом» і стверджує, що йдеться не просто про інфраструктурний проєкт, а про політичну угоду між Банковою та групою «За майбутнє», яка системно підстраховує голоси «Слуги народу» у Верховній Раді.

Які саме гроші і на яку дорогу

За даними, які Ніколов цитує з системи Prozorro та рішень уряду, мова йде про два ключові блоки видатків:

• близько 2,4–2,5 млрд грн – на капітальний ремонт ділянок доріг до Буковелю, зокрема 22,8 км траси Т-09-06 Івано-Франківськ – Надвірна між Пасічною та Бистрицею і частини Н-09 Мукачево – Львів поблизу Микуличина;
• орієнтовно 6,5–6,6 млрд грн – на нову гірську дорогу від Бистриці до Яблуниці через Поляницю, яка має стати прямим під’їздом до «Буковеля» і водночас відкрити доступ до нових туристичних зон у районі Свидовця та Турбата.

Разом це дає майже 9 млрд грн бюджетних коштів, які, за формулюванням влади, спрямовуються на «розвиток інфраструктури», але фактично забезпечують кращу логістику до приватних курортних активів, наголошує Ніколов.

Особливе обурення журналіста викликає те, що перші 150 млн грн, за його словами, планують освоювати вже у грудні – в розпал зими, коли дорожні роботи технічно ускладнені, а військові публічно скаржаться на нестачу коштів для виплат.

Хто виграє від проєкту: Палиця, «За майбутнє» та ПБС

Ніколов стверджує, що ключовим бенефіціаром історії є народний депутат Ігор Палиця – давній політичний та бізнес-партнер Володимира Зеленського за нинішньої конфігурації влади. На нього та його родину де-факто орієнтовані активи курорту «Буковель», хоча формально власність оформлена на близьких родичів.

Палиця очолює парламентську групу «За майбутнє», яка неодноразово забезпечувала голоси за найбільш резонансні законопроєкти Банкової – зокрема, за бюджет із закладеними мільярдами на «дорогу до Буковелю» та політично чутливі ініціативи щодо антикорупційної інфраструктури, каже Ніколов. При цьому сам Палиця, за його словами, є одним із хронічних прогульників Верховної Ради і особисто часто не голосує за такі рішення, знімаючи з себе прямий конфлікт інтересів.

Підряд на перший великий шматок ремонту отримала компанія ТОВ «ПБС», яку медіа та експерти неодноразово пов’язували з колишнім директором «Буковелю» Олександром Шевченком – давнім партнером Палиці у дорожньому бізнесі Прикарпаття.

Журналіст нагадує, що «ПБС» роками отримує мільярдні контракти на будівництво й ремонт доріг у Карпатському регіоні, а нові тендери на 2,4–2,5 млрд грн лише закріплюють її домінування на ключових курортних маршрутах.

Суперечливі тендери та відсіч конкурентам

За словами Ніколова, сама процедура тендерів також викликає запитання. Він зазначає, що на конкурси заходили й іноземні гравці – зокрема, азербайджанська компанія, яку раніше вважали близькою до офіційного Баку та навіть стратегічно важливою для України у постачанні пального й техніки.

Однак ця компанія була відхилена через формальні зауваження до документів, тоді як контракт у підсумку отримала саме «ПБС». Журналіст робить висновок, що держава демонстративно віддала пріоритет гравцю, пов’язаному з Палицею, попри можливість залучити альтернативного підрядника.

Ніколов називає це прикладом «кумівського розподілу» бюджетних потоків, коли стратегічні рішення щодо інфраструктури ухвалюються не з огляду на економічну доцільність чи конкуренцію, а виходячи з політичної лояльності.

Від Коломойського до Палиці: як змінився власник курорту

У своєму відео журналіст повертається до історії «Буковелю», нагадуючи, що курорт тривалий час асоціювався з бізнес-імперією Ігоря Коломойського. Після конфлікту олігарха з державою, націоналізації «ПриватБанку» та атак Нацбанку, актив поступово вийшов з орбіти Коломойського.

За версією Ніколова, політична еволюція призвела до того, що контроль над курортом зрештою опинився у сфері впливу Палиці – ще одного вихідця з «групи Коломойського», але сучасного союзника Зеленського. Саме в цьому контексті він розглядає нову дорогу як елемент «перепрошивки» великого бізнесу під нову політичну реальність, коли старі активи отримують нових покровителів.

Дороги для курортників замість фортифікацій для фронту?

Ключовий нерв розслідування – це питання пріоритетів у воюючій країні. Журналіст нагадує, що одночасно з ухваленням бюджетних рядків на дорогу до «Буковелю» військові публічно говорять про брак фінансування грошового забезпечення та про проблеми з будівництвом фортифікацій на загрозливих напрямках.

На цьому тлі вкладення 9 млрд грн у дорогу до приватного курорту в глибокому тилу виглядає для Ніколова демонстрацією «цинічного тилового мародерства» – коли держава, замість концентрації ресурсів на обороні, інвестує в проєкт, без якого країна об’єктивно може тимчасово обійтися.

Він попереджає: якщо російські війська прорвуть оборону на сході й просунуться вглиб країни, суспільство неминуче поставить питання, чому замість додаткових ліній укріплень «до Дніпра» влада вкладала мільярди в асфальт до гірськолижних трас.

Політичні наслідки скандалу

Ніколов вважає, що історія з дорогою до «Буковеля» оголює структуру сучасної української владної архітектури:

• Банкова отримує «страхувальну фракцію» в парламенті у вигляді групи «За майбутнє»;
• Палиця й пов’язані з ним бізнеси – мільярдні контракти, які посилюють їх економічну вагу;
• суспільство – черговий удар по довірі до державних інститутів, особливо на тлі війни.

Журналіст закликає суспільство уважно стежити за рухом коштів на такі тилові проєкти та ставити питання про доцільність витрат, особливо коли йдеться про десятки мільярдів гривень і про дорогу до приватних курортів, а не до фронту.