Блекаут до 14 годин на добу: як побудувати резервне живлення вдома на основі інвертора та акумуляторів

Як виглядає реальний сценарій відключень

За наведеним у відео графіком для Київської області:

• відключення тривають приблизно двічі на добу по 7 годин;
• між ними є вікна 3–3,5 години із наявністю мережі;
• фактичний час відключення може зміщуватися — світло іноді зникає раніше чи пізніше за графік, так само і з’являється із затримками.

Це означає, що система резервного живлення повинна:

• витримувати кілька годин безперервної роботи;
• встигати повністю перезарядитися за коротке вікно, поки є мережа;
• бути достатньо простою в експлуатації, щоби не вимагати постійних складних маніпуляцій.

Приклад №1: побутова зарядна станція Bluetti AC180P

Автор показує реальний сценарій: квартира вже понад 5,5 години живиться від зарядної станції Bluetti AC180P, при цьому:

• залишок ємності — 45 %;
• поточне споживання — близько 100 Вт.

Від цієї станції живляться:

• Wi-Fi роутер;
• все освітлення квартири;
• інверторний холодильник;
• комп’ютер (працював близько 1,5 години);
• звичайний чайник (двічі кип’ятилась вода).

Характеристики станції:

• потужність інвертора: 1,8 кВт;
• ємність: 1,4 кВт·год;
• швидка зарядка від мережі — близько 1–1,5 кВт, повна зарядка за 1,5–2 години.

Висновок: такої станції замало, щоб «жити без обмежень», але її вистачає, щоб комфортно перечекати відключення за умови розумного використання навантаження.

Як підключена станція до квартири

Bluetti AC180P під’єднана через:

• кабель типу «вилка–вилка» до окремого входу в електрощитку,
• цей вхід фізично відокремлений трьохпозиційним перемикачем, щоб на нього ніколи не могла потрапити напруга з мережі.

Логіка роботи:

1. Коли є мережа — квартира живиться від загальної мережі.
2. Коли світло зникає — вручну перемикається трьохпозиційний перемикач на вхід від зарядної станції.
3. При появі мережі — послідовність дій:
   • перемкнути перемикач назад на мережу;
   • вимкнути вихід станції;
   • під’єднати станцію до мережі для заряджання.

Автор підкреслює, що автоматизація переходу (через готові модулі АВР) у нього не спрацювала: в декількох автоматах із електронікою з часом просто вигоріла начинка. Причини до кінця не зрозумілі, є підозри щодо особливостей нульового провідника, але остаточний висновок не зроблений. У підсумку він відмовився від автоматики і перейшов на ручне перемикання як більш надійний і передбачуваний варіант.

Важливо: автор не радить повторювати схеми без розуміння електрики — будь-які роботи з мережевою напругою мають виконуватися кваліфікованим електриком.

Приклад №2: система для 3D-принтерів на окремому інверторі

Окремо в автора працює «цех» із двома 3D-принтерами Bambu Lab P1S, які:

• друкують майже цілодобово;
• живляться через ДБЖ (UPS) потужністю до 1,5 кВт, що працює від 12-вольтової акумуляторної батареї.

Конфігурація:

• підключено три акумулятори 12 В (Red Dio, Cycle тощо);
• загальний час автономної роботи — близько 17 годин без зупинок;
• для швидкої зарядки:
  • використовується окремий зарядний пристрій Red Dio на 20 А;
  • додатково заряд дає сам інвертор (приблизно ще 20 А), коли є мережа.

Додатково автор вивів з акумуляторів роз’єм XT60 для живлення низьковольтних пристроїв (через DC–DC перетворювач, наприклад, для зарядки гаджетів через USB Type-C).

Вибір інвертора: потужність і напруга системи

Автор пропонує орієнтуватися на максимальне довготривале навантаження:

• якщо ваші споживачі тягнуть до 1–1,2 кВт, можна використовувати систему 12 В;
• якщо стабільне навантаження близько 2 кВт і більше — краще дивитися в бік 24 В;
• якщо планується 4–5 кВт і більше, оптимальним буде рівень 48 В.

Чому це важливо: чим вища напруга системи, тим менші струми в ланцюзі, менше втрати на кабелях, менше нагрівання та нижчі вимоги до перерізу проводів.

Типи інверторів: від простих до «все-в-одному»

1. Гібридні/сонячні інвертори з вбудованим зарядом

Це ті самі «сонячні гібриди», що:

• мають вбудований зарядний пристрій для акумуляторів;
• мають MPPT-контролер для підключення сонячних панелей;
• можуть працювати як:
  • мережеві інвертори;
  • резервні джерела живлення;
  • частина системи енергонезалежності.

Приклади з відео: Deye, Towbos, PowerMR, ESG, Solax тощо.

Плюси:

• усе в одному корпусі;
• не потрібно докуповувати окремі зарядні пристрої;
• зручно будувати комплексну систему «мережа + сонце + акумулятори».

Мінуси:

• шум — такі інвертори гучні, їх краще ставити не в житловій кімнаті;
• вартість — якісні моделі дуже подорожчали після масованих обстрілів енергетики.

2. Простi бюджетні інвертори (типу Foval, Tataden)

Це прості DC–AC перетворювачі:

• не мають вбудованого зарядного пристрою;
• не мають MPPT-контролера;
• вимагають окремої зарядки для акумуляторів.

Нюанси:

• реальну довготривалу потужність таких інверторів автор рекомендує оцінювати як 1/2,5–1/3 від заявленої на корпусі;
• пікова потужність на етикетці — це короткочасний режим, а не стабільна робота.

Є сенс розглядати такі варіанти, якщо:

• у вас вже є акумулятори та зарядний пристрій;
• ваші споживачі мають невелику потужність;
• ви готові до більшої «ручної роботи» та налаштування.

Як тільки мова йде про серйозну потужність і комфорт, автор радить дивитися на гібридні інвертори, де все вже інтегровано.

Акумулятори: чому LiFePO₄ і які бренди згадуються

Автор свідомо переходить на літій-залізо-фосфатні (LiFePO₄) акумулятори, відмовляючись від класичних свинцево-кислотних.

Переваги LiFePO₄:

• великий ресурс циклів (тисячі повних зарядів-розрядів);
• стабільна напруга на більшій частині діапазону розряду;
• менша вага порівняно з аналогічною ємністю свинцю;
• можливість глибокого розряду без такого швидкого зносу.

У відео згадуються бренди:

• Red Dio / Reddio;
• What Cycle;
• PowerQueen (на сайті PowerQueen / Powercinn, залежно від майданчика).

Усі вони пропонують готові LiFePO₄-блоки 12 В та 24 В з вбудованою BMS. Автор прямо говорить, що обирає Red Dio, тому що:

• вже використовує їх акумулятори;
• особисто тестував ємність і внутрішній опір після року експлуатації;
• задоволений співвідношенням ціна/якість.

Як рахувати потрібну ємність акумулятора

Автор наводить простий і наочний приклад.

Припустімо:

• середнє споживання ваших приладів — 300 Вт;
• тривалість відключення — 7 годин.

Крок 1. Рахуємо базову енергію:

300 Вт × 7 год = 2100 Вт·год (2,1 кВт·год).

Крок 2. Додаємо запас на втрати при роботі інвертора (приблизно 20 %):

2,1 кВт·год × 20 % ≈ 0,42 кВт·год.

Крок 3. Складаємо:

2,1 + 0,42 = 2,52 кВт·год.

Це означає, що вам потрібен акумулятор (або їх комбінація) сумарною корисною ємністю приблизно 2,5 кВт·год.

Приклад із відео:

• LiFePO₄ акумулятор 24 В, 100 А·год має ємність:
  • 24 В × 100 А·год = 2400 Вт·год;
  • у конкретній моделі вказано 2560 Вт·год — цього якраз вистачає для описаного сценарію 300 Вт × 7 год.

Загальна логіка проста:

Потужність споживачів (Вт) × години роботи + 20 % на втрати = мінімальна бажана ємність батареї (Вт·год).

Доставка та дефіцит: що відбувається на ринку

За словами автора:

• після початку нової хвилі обстрілів ціни на інвертори помітно зросли;
• частина популярних моделей (наприклад, Deye на 6 кВт) в українських магазинах відсутня, нові партії очікуються вже на майбутній рік;
• акумулятори Red Dio 24 В 100 А·год і деякі інші позиції — розпродані, частина доступна лише на інших ресурсах (Cycle, PowerQueen тощо).

Окремий блок відео присвячений тому, як:

• замовити акумулятори з Європи;
• правильно ввести дані (адреса, індекс, телефон, карта);
• відстежувати посилки через застосунок «Міст пошта» чи «Нова пошта»;
• не панікувати, коли трек тимчасово «зависає» — через кілька днів статус оновлюється після митного оформлення.

Практичні висновки з досвіду автора

1. Мала зарядна станція — це вже великий крок. Навіть 1,4 кВт·год у поєднанні з економним використанням дозволяють витримувати 5–7 годин блекауту з освітленням, інтернетом та холодильником.
2. Автоматизація — не завжди панацея. Готові модулі автоматичного вводу резерву можуть працювати нестабільно в конкретних схемах. Іноді простіше й надійніше перейти на ручне перемикання через якісний трьохпозиційний перемикач.
3. LiFePO₄ — оптимальний тип батарей для тривалих блекаутів. Вони дорожчі на старті, але окуповуються за рахунок ресурсу й стабільності роботи.
4. Вибір напруги системи визначається навантаженням. До 1–1,2 кВт можна жити на 12 В, але якщо плануєте 2–4 кВт і більше — варто переходити на 24 В або 48 В, інакше будуть великі струми і втрати.
5. Бюджетні інвертори мають свої рамки. Їхня реальна потужність зазвичай менша від заявленої. Розраховувати їх як «пікові» рішення на постійний режим не варто.
6. Ринок зараз перегрітий. Ціни на інвертори й акумулятори ростуть, популярні позиції швидко зникають, тому рішення краще приймати завчасно, а не в момент, коли в країні вже масові блекаути.

У підсумку відео показує не «ідеальну» теоретичну схему, а реальний практичний досвід людини, яка живе в умовах багатогодинних відключень, працює з енергоємними приладами (3D-принтери) і поступово вибудовує власну систему енергостійкості. Ключовий меседж простий: навіть без складних і дорогих рішень можна значно підвищити комфорт під час блекаутів, якщо правильно підібрати інвертор, акумулятори та організувати безпечне перемикання живлення.

Читайте також: Відключення світла: в яких регіонах найбільші проблеми зі світлом