WSJ: «мирний план» Трампа для України може супроводжуватися великою бізнес-угодою з РФ — що відомо

Про що йдеться у матеріалі WSJ (за переказами інших медіа)

За даними, які наводять медіа з посиланням на WSJ, у фокусі розслідування — зустрічі та контакти між американським девелопером і наближеним до Дональда Трампа Стівом Віткоффом, з одного боку, та керівником Російського фонду прямих інвестицій (RDIF) Кирилом Дмитрієвим — з іншого. У публікаціях також згадується Джаред Кушнер.

Ключова теза розслідування: обговорення «мирної рамки» могло супроводжуватися ідеями великого інвестиційного пакета для російської економіки, який у медіапереказах оцінюють приблизно у $2 трлн, а також — можливим використанням заморожених російських активів для спільних проєктів.

Читайте також: "Сьогодні підпишуть документ": переговори Зеленського з американською делегацією у Берліні завершилися

Окремою лінією в публічному полі йде тема можливих угод щодо інфраструктури та енергетики, зокрема навколо Nord Stream 2. Водночас у Європі вже лунали попередження й політичні сигнали про небажаність сценаріїв, які можуть сприяти поверненню РФ на енергоринки без реальних гарантій безпеки.

Енергетичні активи та «повернення» великих компаній

WSJ у інших матеріалах описував, як у разі зміни санкційного та політичного контексту можуть активізуватися переговори великих гравців про проєкти в РФ — зокрема, згадувались контакти навколо ExxonMobil та російського енергетичного сектору.

Як це подається у відео «Быть Или»

Автор відео формулює заголовок у провокативній манері («за скільки Путін купив Трампа»), але важливо: наявні публічні згадки в медіа описують переговори/ініціативи як бізнесово-політичні контакти та обмін ідеями, а не як доведений факт «купівлі». Тобто ці твердження слід сприймати як оцінки та інтерпретації автора на основі журналістських публікацій, а не як встановлені судом чи офіційним розслідуванням факти.

Чому це важливо для України

1. Ризик підміни логіки миру логікою угоди: якщо припинення війни просувається як бізнес-домовленість, питання гарантій безпеки може відійти на другий план.
2. Санкційна архітектура: будь-які «вікна» для доступу до російських активів автоматично впливають на санкції, контроль експортів і європейсько-американську координацію.
3. Сигнал Кремлю: Росія може сприймати переговори як можливість отримати паузу та ресурси, не змінюючи стратегічних цілей — саме цю небезпеку підкреслює автор відео як головну.

Що варто уточнювати читачу

• Чи є підтвердження від офіційних сторін (Білий дім/команда Трампа, Держдеп, RDIF, Кремль) щодо змісту переговорів.
• Які саме пункти «плану» обговорюються публічно, і чи містять вони юридично зобов’язальні гарантії.
• Чи є позиція ключових партнерів України в ЄС щодо будь-яких сценаріїв «економічної нормалізації» з РФ.

Читайте також: «Єрмака прибрали», але правила гри лишилися: про що говорять Шабунін і Ніколов