Дата-центри стали «політичною отрутою» в США: чому це може відкрити можливості для України

Від «двигунів прогресу» до ризику для гаманця виборців

За словами Галасюка, дата-центри довгий час продавалися суспільству як джерело робочих місць, інвестицій і розвитку регіонів. Він згадує графік Bloomberg, який нібито показує: уже за пів року глобальні витрати на будівництво дата-центрів перевищать витрати на будівництво офісів у світі. Це, на думку автора, демонструє зміну «символів економічного прогресу»: якщо раніше ним були офіси, то тепер — інфраструктура ШІ.

Втім, ситуація змінилася через енергетичний апетит ШІ. Галасюк стверджує, що дата-центри почали сприймати як загрозу стабільності електромереж і фактор потенційного зростання тарифів. Саме це робить індустрію вразливою політично — вона стає легкою мішенню для популістів із різних таборів.

Читайте також: Скарб у надрах Землі: чому світ почав полювання на білий водень

Політичний сигнал із Вірджинії та Нью-Джерсі

У відео як «тривожний дзвінок» для Кремнієвої долини наводяться результати губернаторських перегонів: антитехнологічна риторика, яка ще недавно виглядала б маргінальною, почала приносити голоси.

Галасюк згадує, що:

• Ебігейл Спанбергер перемогла у Вірджинії, частково вибудувавши кампанію на вимозі до операторів дата-центрів платити авансом за модернізацію застарілих енергомереж.
• Мікі Шеріл у Нью-Джерсі також використала тезу про захист платників податків від перекладання витрат на інфраструктуру під потреби Big Tech.

Окремо підкреслюється роль Північної Вірджинії, яку автор називає «світовою столицею інтернет-трафіку» й стверджує, що там проходить близько 70% глобального трафіку. Саме тому удар по дата-центрах у цьому штаті він подає як удар «у серце індустрії».

Скільки електроенергії «з’їдає» індустрія

Галасюк наводить оцінки, що минулого року дата-центри споживали до 2% світової електроенергії, а у «найпесимістичніших прогнозах» ця частка може зрости до 21% до 2030 року. Також він посилається на більш стримані оцінки Міжнародного енергетичного агентства — подвоєння до 2026 року — і додає, що навіть сценарії 10–15% були б критичними для існуючих мереж.

Крім того, у сюжеті звучить прогноз: кількість дата-центрів може зрости більш ніж на третину протягом наступних п’яти років, що посилює тиск на інфраструктуру.

Big Tech запускає «контрнаступ»: реклама, лобізм і екскурсії для Конгресу

У відповідь на зміну суспільних настроїв технологічні корпорації, за словами автора, розгорнули масштабну PR- і лобістську кампанію.

Серед прикладів:

• Meta нібито витратила щонайменше $5 млн за місяць лише на телерекламу. У ній замість «футуристичних серверних шаф» показують агротехніку, локальні кафе та життя в невеликих містах, просуваючи меседж про «відродження аграрних регіонів».
• Рекламу, за словами Галасюка, крутять переважно у Вашингтоні та столицях ще дев’яти штатів — тобто ключова аудиторія тут радше законодавці, а не фермери.
• Data Center Coalition (DCC), до якої входять великі гравці ринку, майже потроїла витрати на лобіювання у третьому кварталі.
• Нова група National Artificial Intelligence Association, створена в січні, організовує екскурсії для працівників Конгресу на «серверні ферми», щоб переконувати, що ШІ — це необхідність, а не загроза.

Приклад із Аризони: громади починають блокувати проєкти

Як ілюстрацію того, що «реальність на місцях» може ламати навіть дорогий лобізм, Галасюк наводить історію міста Чендлер (Аризона). Там міська рада нібито відхилила план будівництва великого дата-центру, який підтримували Meta, Microsoft і навіть колишня сенаторка Крістен Сінема. Місцеві жителі та рада, за сюжетом, сказали «ні» через побоювання виснаження водних ресурсів та енергії.

Аргументи сторін: «мережі старі» проти «ви платите за баронів»

У відео описано конфлікт двох логік:

• Позиція Big Tech: дата-центри — не головні винуватці зростання цін; ключова проблема — застарілі мережі, які й так треба модернізувати. Представник DCC у сюжеті посилається на дані лабораторії Берклі й стверджує, що великі навантаження можуть навіть знизити ціну для інших.
• Контраргумент аналітиків/політиків: навіть якщо здешевлення і можливе, то воно більше стосується комерційних клієнтів, а не домогосподарств. Опоненти в політиці (згадуються демократи Рон Вайден і Берні Сандерс) подають тему як питання «гаманця», яке добре «чіпляє» виборців на тлі зростання витрат на житло, медицину й енергію.
• З іншого боку, у сюжеті звучить, що й частина республіканців атакує індустрію: зокрема, у Флориді Рон Десантіс нібито пропонував рішення, які обмежують дата-центри в контексті «прав ШІ».

Галасюк підсумовує: до виборів 2026 року техгіганти підходять у вразливому становищі, а питання «хто заплатить рахунок за енергетичний бенкет ШІ — корпорації чи споживачі» може стати однією з центральних тем політичного сезону.

Чому це може бути вигідно Україні

Фінальна теза сюжету — парадоксальна можливість для України. Галасюк стверджує: Україні потрібні «козирі» для нового економічного позиціонування і спеціалізації, яка зробить країну цікавою для великих гравців.

У цьому контексті він називає перевагою те, що Україна, попри обстріли, має розгалужену енергосистему із запасом по потужностях, зокрема в частині передачі електроенергії. За його логікою, розміщення дата-центрів плюс додавання нової генерації може стати однією з комбінацій економічного розвитку. Як приклад того, що роблять техногіганти у США, він згадує будівництво малих модульних реакторів і «приватну атомну енергію», а також допускає, що подібні угоди могли б бути реалізовані для України за політичної підтримки США.

Читайте також: Вашингтон змінює правила місячних перегонів: NASA обере того, хто першим підготує посадковий модуль — SpaceX Маска чи Blue Origin Безоса