В Україні розвідані значні поклади графіту, а алмази знаходили сотнями разів — але промислових родовищ поки не відкрили

Графіт і алмаз — один елемент, різні умови

У випуску пояснюється, що і графіт, і алмаз — це різні форми одного й того ж елемента, вуглецю. Різниця між ними визначається насамперед умовами утворення:

• Алмаз формується за екстремальних температур (приблизно 900–1300°C) і тиску (понад 45 000 атмосфер), що відповідає глибинам понад 150 км.
• Графіт утворюється за суттєво нижчого тиску — близько 3000 атмосфер і температури понад 300°C, тобто може формуватися в межах земної кори під час метаморфізму.

Чому Україна має графіт

У відео зазначають, що Україна має велику графітоносну провінцію в межах Українського кристалічного щита — однієї з найдавніших геологічних структур планети (породи формувалися близько 3 млрд років тому). Саме там за мільярди років накопичувались органічні товщі, які згодом під тиском і температурою перетворювалися на графіт.

Читайте також: У ботанічному саду Гришка в Києві стартує «Школа садівника»: набір з 7 лютого

В Україні виділяють чотири графітоносні райони:

• Волинський
• Приазовський
• Криворізький
• Побузький

На держбалансі — шість потенційних родовищ, а ділянок із проявами графіту — близько 100.

Єдине родовище, яке, за даними з відео, реально розробляється зараз — Завалівське на Кіровоградщині (уздовж Південного Бугу). Там залягає лускатий графіт із вмістом 6–10% у породі.

Також у випуску згадано:

• Петрівське родовище (Криворізький район) з прогнозованими запасами 540 тис. тонн чистого графіту;
• Буртинське родовище на Хмельниччині з орієнтовно 100 млн тонн руди із середнім вмістом графіту 6,5%, яке називають одним із найбільших у Європі.

Окремо зазначено, що у 2024 році Україна була 15-ю серед найбільших виробників графіту у світі, але обсяги істотно менші за лідерів (Китай).

Алмази: знахідки є, але «кореня» немає

Авторка наголошує: наявність графіту не означає автоматично, що в країні будуть промислові поклади алмазів. Алмази часто пов’язані з давніми структурами кори, але їхнє походження може бути різним:

1. Магматичні (кімберлітові) — понад 70% світових природних алмазів. Виносяться на поверхню кімберлітовими трубками, але далеко не кожна трубка алмазоносна.
2. Імпактні — утворюються під час падіння метеоритів, зазвичай дрібні, промислово/ювелірно обмежені.
3. Метаморфічні — дуже рідкісні; у відео названо приклад єдиного підтвердженого родовища такого типу у світі — Кокчетавський масив у Казахстані.

За інформацією у відео, пошуки алмазів в Україні тривають із середини ХХ століття. Перший достовірний діамант знайшли у 1949 році в алювії річки Базавлук (кристал масою 1,2 мг). З того часу, як стверджується, в Україні виявили тисячі мікро- і макрокристалів.

Найперспективніші зони, які називають у відео

У випуску згадуються кілька територій, які геологи розглядали як перспективні:

• Овруцько-Білокоровицька зона (Волинський блок Українського щита): в межах Білокоровицької западини знайдено понад 90 алмазів; найбільший кристал мав масу до 23 мг і розмір до 3,25 мм. Пошукові роботи там, за словами авторки, припинили у 1989 році.
• Кіровоградський блок: знайдено окремі кристали алмазів і мінерали-індикатори (піропи, пікроільменіти, хромшпінеліди), але джерело походження встановити не вдалося.
• Приазовський блок: відкриті докембрійські кімберліти (Петровське тіло, трубки «Марія», «Надія», «Південна», Новолапсінська тощо). Однак під час досліджень алмазів майже не виявили: у 13 тоннах породи з трубки «Надія» знайшли лише кілька дрібних уламків.
• Розсип Самоткань (Малишевське) поблизу Вільногірська: у ньому видобували десятки тисяч мікродіамантів; частина (близько 11%) мала імпактне походження.
• Дністер — Південний Буг: за 70 років пошуків намито близько 200 кристалів, окремі — у балтських відкладах.

У відео також згадується особлива група зеленуватих кристалів — так званий «Дністерський тип», які знаходили не лише уздовж річок, а й на узбережжі Чорного моря.

Чому «кімберліт = алмази» не працює

Окремий висновок випуску: навіть якщо в регіоні є прояви кімберлітового магматизму, це не гарантує алмазів. Як приклад авторка наводить статистику інших країн: з сотень кімберлітових трубок алмазоносними є лише частина.

Для України, за логікою відео, ситуацію ускладнює те, що алмази та мінерали-індикатори могли багаторазово переноситися водою, морськими трансгресіями та перевідкладатися, створюючи «інформаційний шум» і ускладнюючи пошук корінного джерела.

Підсумок

У відео робиться висновок:

• графіт в Україні — реальний і підтверджений ресурс, прив’язаний до Українського кристалічного щита;
• алмази в Україні знаходили багато разів, але поки що вони не привели до відкриття промислового «корінного» родовища;
• пошуки тривають, але геологія України не дає простих відповідей — алмази можуть бути як мантійного, так і імпактного чи метаморфічного походження, а прояви кімберлітів не гарантують результату.

Читайте також: Вчені припустили, де могла зберігатися вода на розпеченій Землі: роль бриджманіту та «секрет» кімберлітових трубок