Чому японська система захисту не встояла у 2011 році?
Землетрус 11 березня 2011 року магнітудою 9,1 став справжнім викликом для Японії. Попри високий рівень підготовки країни, масштаби цунамі виявилися неочікуваними. Тільки зараз, після серії глибоководних бурінь, вчені змогли пояснити аномальну природу цієї події.
Зазвичай потужні поштовхи зароджуються на глибині сотень кілометрів, проте гіпоцентр Тохоку знаходився всього у 24 км під дном океану. Дослідницька експедиція, яка встановила світовий рекорд, пробуривши свердловину завглибшки понад 8000 метрів у Японському жолобі, виявила причину — шар пелогічної глини завтовшки 30 метрів.
Читайте також: В Україні розвідані значні поклади графіту, а алмази знаходили сотнями разів — але промислових родовищ поки не відкрили
Ця глина виявилася надзвичайно слизькою та пластичною. Вона спрацювала як мастило, дозволивши морському дну зміститися на 40–60 метрів усього за 6 хвилин. Саме цей різкий «стрибок» виштовхнув колосальну масу води, що спричинила руйнівне цунамі. Оскільки подібні глинисті прошарки простягаються на сотні кілометрів уздовж зон субдукції, це відкриття змушує переглянути сейсмічні прогнози для всього Тихоокеанського регіону.
Торфовища Арктики: природний «сейф» для вуглецю
Інша група дослідників зосередилася на проблемі танення вічної мерзлоти та викидів $CO_2$. Торфовища є найпотужнішими природними сховищами вуглецю, але лише за умови їхнього зволоження. Коли торф висихає, кисень активує мікроби, які починають розкладати органіку, викидаючи парникові гази в атмосферу.
Експеримент у норвезькому Пасвіку показав вражаючі результати: підняття рівня ґрунтових вод лише на 50 см робить арктичне торфовище кліматично нейтральним.
- Оптимальна глибина: підтримання води на рівні 25–50 см від поверхні майже повністю зупиняє викиди вуглецю.
- Температурний поріг: ефект найкраще працює в холодному кліматі. Якщо ґрунт прогрівається вище 12°C, активність мікроорганізмів різко зростає навіть у вологому середовищі.
Пастка глобального потепління: мікроби проти рослин
Популярна теорія про те, що арктичне озеленення (збільшення кількості рослин через потепління) компенсує викиди $CO_2$, опинилася під загрозою. Дослідження геотермальних ґрунтів Ісландії виявило небезпечний нюанс у поведінці мікросвіту.
При сильному нагріванні ґрунту мікроби починають «консервувати» азот всередині своєї системи, перестаючи виділяти амоній, необхідний рослинам для росту. Через цей дефіцит поживних речовин рослини розвиваються повільніше і поглинають менше вуглекислого газу, ніж передбачають сучасні кліматичні моделі. Це означає, що природна компенсація викидів може виявитися значно слабшою, ніж вважалося раніше.
Читайте також: Вчені припустили, де могла зберігатися вода на розпеченій Землі: роль бриджманіту та «секрет» кімберлітових трубок