Україна та ядерна зброя: чи можливо відновити статус та скільки це коштуватиме

Шлях до "кнопки": 15 років та мільярди доларів

За оцінками Володимира Красноруцького, Україні знадобиться щонайменше 15 років для створення повноцінної ядерної зброї за умови постановки такого завдання. Це пов’язано не лише з фінансовими витратами, які сягають десятків мільярдів доларів, а й з критичною потребою у підготовці кадрів та розбудові специфічного виробництва.

Ключові виклики для розробки:

Читайте також: Економіка РФ йде на дно: рекордний обвал акцій забудовників та приховане безробіття

• Підготовка спеціалістів: навчання фізика-ядерника високого рівня триває мінімум 7 років.
• Виробництво матеріалів: необхідне будівництво гігантських заводів та тисяч центрифуг для збагачення урану або напрацювання плутонію.
• Міжнародна ізоляція: створення ядерного циклу неминуче призведе до жорстких санкцій та політичного тиску з боку світових держав.

Плутоній та Чорнобильська АЕС: таємні причини закриття

Існує гіпотеза, що закриття останнього енергоблоку ЧАЕС у 2000 році було продиктоване не лише питаннями безпеки після аварії 1986 року. Реактори типу РБМК (реактор великої потужності канальний), які працювали на станції, мали особливість — вони здатні напрацьовувати значну кількість плутонію-239, що є ключовим компонентом для ядерних боєзарядів. Саме тому міжнародне співтовариство наполягало на повному виведенні цих реакторів з експлуатації, аби унеможливити доступ до збройових матеріалів.

Харківська "Лабораторія №1" та спадщина СРСР

Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ) історично був епіцентром ядерних досліджень. У радянські часи він мав назву "Лабораторія №1". Саме тут розробляли фундаментальні засади ядерного вибуху ще до того, як проект став пріоритетом для Москви.

Сьогодні на території інституту діє ядерна установка "Джерело нейтронів", яка перебуває під постійними обстрілами з боку РФ. Це суто дослідницький об’єкт, проте його пошкодження становить загрозу локальної техногенної катастрофи через ризик розплавлення активної зони при втраті охолодження.

Майбутнє української енергетики: Малі модульні реактори (ММР)

Якщо ядерна зброя — це питання виживання у довгостроковій перспективі, то ММР — це вирішення енергетичної кризи вже зараз. Ці реактори набагато безпечніші та компактніші за традиційні блоки АЕС.

Порівняння потужності:

Україна має потенціал стати хабом для виробництва та обслуговування ММР у Європі, оскільки вітчизняна школа ядерної фізики залишається однією з найсильніших у світі, попри відтік кадрів за кордон.

Підсумок

Створення ядерної зброї для України сьогодні є теоретично можливим, але практично надскладним завданням, що потребує колосальних ресурсів. Водночас розвиток мирного атому та захист існуючих наукових об’єктів у Харкові є критично важливими для збереження технологічного суверенітету держави.

Джерело: FaceNews.ua (за матеріалами YouTube-каналу PRESSING)

Читайте також: Український аналог УМПК: на якій стадії розробка та чи є вона актуальною