Токіо посилює безпеку: Посол Японії розповів про військові загрози РФ та нові рамки оборонної співпраці з Україною

Про це в інтерв'ю телеканалу «Суспільне Новини» розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні. Він детально окреслив військові загрози в Індо-Тихоокеанському регіоні, пояснив обмеження щодо експорту зброї та назвав ключові сфери, де японський бізнес готовий інвестувати у відбудову України.

Військова вісь «Росія — Китай — КНДР» та загроза для Японії

За словами дипломата, прем'єр-міністрка Японії Санае Такаїчі створила спеціальну експертну групу для оновлення оборонної політики країни. Головними факторами ризику для Токіо є три держави регіону:

Читайте також: «КПІ гартує»: засновник MediaMonitoringBot Григорій Маленко розповів про тиск під час навчання та важливість помилок

• Росія: Навіть під час повномасштабної війни проти України Москва зберігає надвисоку військову активність біля японських кордонів. РФ регулярно проводить спільні морські патрулювання, навчання та польоти стратегічних бомбардувальників разом із Китаєм. У чинній стратегії Токіо Росія офіційно визначена як «серйозне безпекове занепокоєння».
• Китай: Пекін непрозоро нарощує свій ядерний та ракетний потенціал, а також намагається силою змінити статус-кво у Східно-Китайському та Південно-Китайському морях.
• Північна Корея: КНДР не лише розвиває нелегальні ракетні програми, а й стала прямим учасником війни в Європі, постачаючи Росії артилерійські боєприпаси.

«Ми переконані, що безпека Європи та Індо-Тихоокеанського регіону тісно пов'язані між собою і є неподільними. Сьогоднішня Україна може стати завтрашньою Східною Азією», — підкреслив посол.

Чому Японія не може постачати Україні летальну зброю?

Нещодавно уряд Японії вперше в повоєнній історії пом'якшив рамкові умови експорту військової продукції. Якщо раніше постачання обмежувалося лише п'ятьма оборонними категоріями, то тепер дозволено експорт ширшого спектра озброєння. Однак для передачі зброї Україні діють два суворі законодавчі бар'єри:

1. Експорт можливий лише до тих країн, з якими Японія підписала відповідні міжнародні безпекові угоди (наразі між Токіо та Києвом такої угоди немає).
2. Японське законодавство суворо забороняє передавати оборонне обладнання країнам, які перебувають у стані активної війни.

Попри це, загальний обсяг допомоги від Японії вже перевищив 10 мільярдів доларів. Токіо фінансує нелетальні оборонні програми: передає транспорт, форму, медичне обладнання, а також профінансувало системи виявлення дронів через трастовий фонд НАТО. Крім того, японська сторона бере на лікування та реабілітацію поранених українських військових.

Важливим кроком стало й те, що четверо співробітників Сил самооборони Японії долучаються до місії НАТО з підтримки України (NSATU). Їхня мета — вивчити унікальний досвід ведення сучасної високотехнологічної війни, який українська армія здобуває на практиці.

Дрони та відбудова: де перетинаються інтереси двох країн

Японія виявляє колосальний інтерес до українського сектору безпілотних технологій. Оскільки оборонна співпраця обмежена лінією закону, японські стартапи та корпорації (зокрема Rakuten, яка співпрацює з українським кластером Brave1) прагнуть впроваджувати українські дронові розробки у цивільних сферах: логістиці, сільському господарстві, моніторингу інфраструктури та ліквідації наслідків стихійних лих.

У сфері відновлення міст Японія пропонує концепцію Build Back Better («відбудувати краще, ніж було») та вже постачає передові технології:

• Дистанційне будівництво: Технології керування технікою на відстані, що дозволяють безпечно працювати в замінованих чи зруйнованих районах. До роботи на таких машинах можна залучати жінок та людей з інвалідністю.
• Переробка завалів: Токіо ділиться досвідом утилізації та повторного використання мільйонів тонн будівельних уламків.
• Модульне житло: Японські модульні будинки відрізняються високою енергоефективністю, швидкістю зведення та інклюзивністю, що важливо для забезпечення житлом переселенців та ветеранів.

Японські машини для розмінування вже довели свою ефективність на практиці й активно очищують території у Харківській та Миколаївській областях.

Вихід японського бізнесу в Україну та ворота до Азії

Посол зазначив, що попри війну інтерес японського бізнесу до України стрімко зростає. Якщо до повномасштабного вторгнення на українському ринку працювали 44 компанії з Японії, то сьогодні їхня кількість зросла до 80. Найбільш привабливими секторами залишаються агробізнес, IT, медицина та житлове будівництво.

Для подальшого залучення інвесторів Токіо очікує від України продовження реформ (зокрема антикорупційної та митної), прозорості та стабільної інфраструктури. Важливим є і політичний принцип: держави-агресори не повинні отримувати жодної вигоди від відбудови України.

Натомість для українських компаній Японія готова стати стратегічним хабом.

«Японія може стати для українських компаній своєрідними воротами до азійських ринків. Самостійний вихід туди для українського бізнесу є складним завданням, але у партнерстві з японськими компаніями цей процес буде значно простішим», — резюмував дипломат.

Читайте також: Миколай Кривавий у TikTok: Як імперія використовує українських геніїв для спотворення історії