Основна робота Олександра Барташа – це керівництво цим колективом. Оркестр часто виступає на заходах, зокрема, на похоронах, що стало однією з головних форм його діяльності після повномасштабного вторгнення. Попри страх і тривогу, діти демонструють неймовірну стійкість, погоджуючись грати на таких подіях, коли це необхідно. Олександр Анатолійович наголошує, що діти, які спочатку боялися, з часом звикають, а відмова від участі трапляється рідко.
Історичний контекст та сучасний стан оркестру
Звання "зразкового" колективу було здобуто у 2004 році. Попередній оркестр у сусідньому селі Куликівка згас через зменшення кількості дітей. У Тупичеві ж, де мешкає 1998 року, оркестр почав формуватися у 2006 році. Зараз колектив значно менший: якщо раніше збиралося до 14 осіб, то зараз максимум 12, а постійно займаються 10 дітей. Додатково до гуртка долучаються випускники школи, які продовжують грати. Бракує приміщень, адже будинок культури в Тупичеві так і не був завершений після розвалу Радянського Союзу. Оркестру виділили кімнату в підлітковому клубі "Сучасник".
Читайте також: Діти освоюють ШІ швидше за дорослих: UNICEF б'є на сполох через відсутність регулювання
Поліна, 14-річна учасниця оркестру, розповідає про свій досвід. Вона грає на альті, що є різновидом труби. За участь у похоронах військових раніше платили 100-150 гривень. Дівчина відзначає, що музика допомагає їй відволікатися від війни, хоча спочатку було страшно, коли поблизу перебували військові техніки. З перших днів після відходу російських військ заняття відновилися.
Репертуар, виступи та виклики
Репертуар оркестру складається переважно з українських творів, зокрема "Козацька слава", гімн України, марші. Олександр Барташ зазначає, що граючи, він забуває про війну. Однак, колектив практично не отримує запрошень на виступи, окрім похоронів у Городні. Конкуренцію складають чернігівські оркестри, які мають більше можливостей.
Олександр Анатолійович також ділиться досвідом ремонту інструментів. Багато з них ламаються, але він самостійно лагодить їх, використовуючи паяльник. Деякі інструменти були врятовані з металобрухту. Для виступів часто використовують саморобні підставки для нот, оскільки справжні є дорогими та крихкими. Приміщення для занять потребує звукоізоляції, щоб зменшити тиск звуку на дітей.
- Проблеми фінансування: Громада села не є заможною, тому існує багато проблем, окрім функціонування оркестру. Без самостійних зусиль керівника, колектив міг би давно припинити своє існування.
- Безкоштовне навчання: Гуртки є безкоштовними, і якби за них стягувалася плата, ніхто б, ймовірно, не приходив.
- Обмеження через війну: Масові зібрання заборонені, але оркестр продовжує грати на шкільних заходах, таких як Перший та Останній дзвоник, навіть у 2022 році.
Майбутнє оркестру
Незважаючи на труднощі, Олександр Барташ сповнений рішучості продовжувати роботу, поки є діти, які хочуть грати. Він каже, що якщо буде лише чотири учні, він буде займатися з ними. Проте, він визнає, що кількість дітей зменшується, і сучасні діти більше захоплені гаджетами. Тим не менш, музика залишається важливим елементом, що допомагає відволіктися від війни та підтримувати бойовий дух. Керівник припускає, що оркестр зможе проіснувати ще близько п'яти років, але його чисельність, ймовірно, зменшиться.
Читайте також: Верховна Рада викликала керівника ТЦК через мобілізацію батька п'ятирічної дівчинки