Цього року фермер посіяв на цьому полі озиму пшеницю, мінімально вклавши кошти: лише обробка від бур'янів та фунгіцидом. Це пов'язано з невизначеністю щодо того, чи зможе він взагалі дістатися до своїх полів. Незважаючи на це, завдяки сприятливим дощам у травні, врожай озимої пшениці на цьому конкретному полі досяг хорошого результату, хоча, за словами аграрія, він міг би бути ще кращим за належного догляду.
Виклики воєнного часу
Початок повномасштабної війни приніс суттєві зміни в роботу господарства. "З нового року пішла активність дуже велика. І туди ми уже не могли, ну, даже вже і дивитися не могли, не то що там заїхати, тому що випалювали вони, ну, кожну кожну людину на велосипеді, яка їде, ну, кабами все розбили", – розповідає фермер. Ворожі атаки призвели до знищення техніки, включаючи автомобілі та трактори. "Скла, повилітали, ми бистренько, оперативно це все зібрали і поїхали працювати. І не раз постраждали", – згадує він про ремонту самої техніки, яка, на щастя, переважно металева і підлягає відновленню.
Читайте також: Заміна віце-прем'єра: Чи зупинить Україну від європейських зобов'язань?
Відсутність безпеки змушує фермерів приймати ризиковані рішення. "Буває, що ми бризкали поля, прилетів дрон, політав, політав і в автівку влучив. Де з водовозом, де ми бризли поля", – ділиться чоловік. Він також згадує про втрати, пов'язані з атаками, але наголошує на необхідності продовжувати роботу: "Ну, все одно пхнем, хнем, хнем". Минулого року господарство зазнало значних збитків через прильоти, що зробило ремонт техніки безглуздим. У цьому році логістика збору врожаю ускладнена: бази знищені, тому зерно доводиться висипати на брезенти в поля, а перевізники бояться їздити через небезпеку.
Масштаби руйнувань та невизначеність майбутнього
Загальна площа земель, що належать до Комишуваської громади, становить 500 гектарів. З них близько 250 гектарів засіяні сільськогосподарськими культурами, але фермер не може туди дістатися через бойові дії. Ще близько 150 гектарів засіяно соняшником, але майбутній врожай під великим питанням через заростання бур'янами та відсутність можливості догляду. "Ви навіть приблизно не знаєте, в якому стані зараз поля. Візуально я їх не бачу, а деякі візуально там пробиваються поля. Ну, вони вже чорні, вони вже згорівші. Не дуже мало залишилось в обробітку", – констатує аграрій. Навіть ті поля, що вдалося підкосити, розташовані далеко від Комишувахи, і вивезення врожаю потребує додаткових витрат та зусиль, включаючи перевантаження ближче до Запоріжжя.
Крім того, значну частину полів, зокрема близько 10 гектарів, охопила пожежа, спричинена бойовими діями. "Це хліб. Ось дивіться, як воно виглядає. Ну, це ті сльози кожного фермера. Це це просто не передать цими словами те, що тут палало", – емоційно розповідає він. Фермер також зазначає, що навіть наявність техніки для збору врожаю є небезпечною, оскільки велика кількість комбайнів на полі може стати привабливою ціллю для ворога.
Команда, надія та родинні цінності
Незважаючи на всі труднощі, фермер висловлює впевненість у подоланні кризи: "Я я викручусь". Його надихають діти, заради яких він готовий боротися та забезпечувати їм майбутнє. "В мене дві донечки, два сина. Вони мене надихають і ради них я пхну вперед, щоб далі дати їм науку, життя і допомагати, як кажуть, скільки зможу", – ділиться він. Його головна мета – зберегти та розвинути господарство, яке він успадкував від батьків (50 га) і самостійно збільшив до 500 га, і передати його своїм дітям, щоб вони досягли ще більших успіхів.
У роботі йому допомагає надійна команда, яка залишалася з ним з початку війни. "Вони з самого початку зі мною. Вони були ж до війни і осталися в началі війни і зараз вони дуже в мене сміливі, дуже молодці", – відгукується фермер про своїх працівників. Для комунікації та безпеки під час роботи на полі використовуються рації та детектори дронів. "Вони самі бачать, що щось летить і рациї. І бросаєм технику і тікаєм в сторону від техніки в посадку. Ну то есть життя, е це у нас саме найголовніше", – пояснює він.
Крім того, фермер розповів про свій будинок у Комишувасі, який також зазнав руйнувань. "Мій дім, е, він в самий в Камешевахі він розбитий", – констатує він. Попри небезпеку, він продовжує займатися сільським господарством, яке є справою всього його життя. "Я цим займаюся ще смалечку, а своє господарство зробив 2005. Я вже, ну, моє господарство 21 рік. Я, ну, це моє життя. Як я можу там ради бабок? Ні, в мене вже я своє все життя посвятив вирощуванню хліба", – підкреслює він.
Читайте також: ЄС продовжив тимчасовий захист для українців: нові вимоги та невизначеність