Як Іран змінив ставлення американських правих до України: Аналіз

Важливим тригером для зміни ставлення стало інтерв'ю з українським президентом Володимиром Зеленським та подальші публічні заяви конгресвумен Вікторії Спартц. Незважаючи на її попередню риторику, що звинувачувала Україну в нацизмі, її візит до Києва та подальші висловлювання свідчать про глибоке переосмислення. Спартц визнала, що перебувала під впливом російської пропаганди та неправдивої інформації про Україну, а також виявила своє українське коріння, що додало особистого виміру її змінам.

Іран як каталізатор зближення

Переломним моментом для багатьох представників американських правих стало усвідомлення того, що Росія активно підтримує Іран, зокрема, постачаючи йому зброю та технології. Ця співпраця створила пряму загрозу для американських військових, які діють на Близькому Сході. Вікторія Спартц, яка є прихильницею Ізраїлю, побачила у цій співв'язці прямого ворога. Вона публічно заявила, що Росія фінансує Іран і постачає йому вибухівку, якою вбивають американських солдатів. Це стало вагомим аргументом для зміни її позиції, перетворивши Росію з потенційного партнера на ворога, що діє проти інтересів США.

Ця нова реальність призвела до розколу серед американських консерваторів. Частина, зокрема Спартц, почала займати проукраїнську позицію, тоді як інша, як-от Такер Карлсон, продовжувала дотримуватися наративів, близьких до російських. Конфлікт між Спартц та Карлсоном, який виник на ґрунті їхніх різних поглядів на Росію та Іран, яскраво ілюструє цю поляризацію. Символічним жестом з боку Спартц стало відвідування McDonald's у Києві на тлі зруйнованого ракетою торгового центру, що можна розцінювати як прямий тролінг на адресу Карлсона, який раніше захоплювався російськими магазинами.

Зміна настроїв серед республіканців

Зміна риторики окремих впливових політиків знаходить своє відображення у статистиці. Частка республіканців, які виступають за скорочення або припинення військової допомоги Україні, знизилася до 35% – найнижчий показник з осені 2022 року. Навесні цього року цей показник сягав майже 60%. Водночас, близько 55% республіканців висловлюють симпатію до України, тоді як до Росії – лише близько 3%. Ці цифри свідчать про те, що виборча база американських правих вже значною мірою випереджає своїх лідерів у питаннях підтримки України.

Ця тенденція підтверджується і законодавчими ініціативами. Зокрема, зареєстровано санкційний законопроект на честь сенатора Ліндсі Грема, який має значну підтримку серед республіканців. Цей закон спрямований на посилення тиску на Росію через обмеження у сфері торгівлі нафтою та іншими ресурсами. Навіть Дональд Трамп, який раніше висловлював неоднозначні позиції, висловився на підтримку прийняття цього закону, запропонувавши включити до нього санкції проти Ірану.

Українські дрони як спільний інтерес

Ще одним важливим аспектом, що сприяє зближенню України та США, є сфера оборонних технологій, зокрема, українські дрони. Зустріч Дональда Трампа з Володимиром Зеленським у Анкарі стала початком офіційної співпраці у цій галузі. США виявили інтерес до закупівлі українських дронів, відзначивши їхню ефективність та здатність до масового виробництва. Підписання першої угоди про наміри відкриває офіційний коридор для експорту українських безпілотників до США для випробувань.

Ця співпраця є взаємовигідною. З одного боку, Україна отримує потужного партнера та можливість для розвитку свого оборонно-промислового комплексу. З іншого боку, США бачать у дронах ефективний інструмент для протидії сучасним загрозам, особливо в контексті їхнього застосування проти російських дронів та іранських ракет. Війна показала, що традиційні дорогі системи озброєння не завжди ефективні проти дешевших, але численних дронів. Тому США зацікавлені у перейнятті досвіду України, яка четвертий рік поспіль успішно протидіє дронам-камікадзе.

Ключовим моментом є те, що Росія передає Ірану дані про розташування американських військ, тоді як Україна, використовуючи свої технології, допомагає прикривати американських солдатів. Цей факт руйнує будь-які уявлення про Росію як захисницю християнських цінностей та створює прямий спільний інтерес між Україною та США. Україна перестає бути просто об'єктом допомоги і стає партнером, що закриває критичні прогалини в обороні, в тому числі, проти іранських загроз.

Висновок: Світ інтересів, а не ідеалів

Ставлення до України у Сполучених Штатах змінюється не стільки під впливом розмов про свободу та демократію, скільки тоді, коли Україна стає корисним елементом у системі координат чужих інтересів. Для Вікторії Спартц це пов'язано з протидією Ірану, для інших – з можливістю отримати передові оборонні технології, такі як дрони. Для багатьох американських політиків Росія стала зручною внутрішньою політичною позицією. Цей прагматичний підхід, хоч і може здаватися цинічним, є реальністю сучасного світу. Зміна ставлення до України відбувається не завдяки моральним аргументам, а через спільні інтереси та взаємну вигоду. Кожна поїздка, кожна розмова, кожен крок у напрямку співпраці наближає Україну до перемоги, спираючись на потужний потенціал світу, що працює за принципом власних інтересів.