Нові тарифи замінюють тимчасове глобальне мито у 10%, термін дії якого закінчився. Офіційна версія адміністрації Трампа, озвучена представниками торговельного представництва на чолі з Джеймсоном Гріром, полягає у недостатніх заходах ключових торговельних партнерів Вашингтона для боротьби з примусовою працею у своїх ланцюгах постачань. США, у свою чергу, дотримуються заборони на імпорт товарів, створених із використанням примусової праці, та закликають інші країни підтягнутися до цього стандарту.
Альтернативні мотиви та юридичні нюанси
Проте, на думку міжнародних експертів, такі заяви адміністрації Трампа є лише формальним приводом. Каролін Фроїнд, декан школи глобальної політики та стратегії Каліфорнійського університету в Сан-Дего, вважає, що мита не стосуються примусової праці, а є способом знайти юридичну підставу для скорочення торгівельного дефіциту США та захисту американського виробника. Раніше, на початку року, Верховний суд США скасував надзвичайні мита Трампа, визнавши перевищення президентом повноважень, що змусило Білий дім шукати нові, юридично складніші для оскарження норми.
Читайте також: Розкрито власника анонімного Telegram-каналу Absolution Leaks: Костянтин Шпильовий живе в ЄС та веде бізнес з-за кордону
Дебора Елмс із Henryх Foundation зазначає, що в інших країнах майже немає шансів довести Білому дому, що їхні заходи проти примусової праці є достатніми, що робить нові норми юридично обґрунтованими.
Наслідки для світових економік
Запроваджені тарифи призвели до розколу в умовах для різних країн. Велика Британія опинилася у програші порівняно з ЄС, хоча мита на окремі категорії товарів, як-от навіски та медтехнології, виявилися меншими. Британський бізнес висловив занепокоєння втратою порівняльної переваги перед ЄС, який домовився про комплексне рішення у 10%, тоді як Лондон зіткнувся з універсальними 10%. Австралія та Бразилія назвали нові мита безпідставними, Японія висловила глибокий смуток, а Китай категорично відкинув звинувачення, назвавши дії США політичною маніпуляцією.
За всіма законами економіки, тарифне навантаження відчують звичайні споживачі та компанії через зростання цін. Це стосується і Канади та Мексики, чиї комплектуючі є частиною американського виробництва. Наслідком стане зростання цін на автомобілі, побутову техніку, свіжі овочі, фрукти та будівельні матеріали. Найважливішим довгостроковим ефектом стане зміна глобальних торгівельних потоків, оскільки більшість партнерів США розчарувалися у стабільній американській торгівельній політиці та зосередяться на укладанні угод між собою, зменшуючи залежність від американського ринку.
Адміністрація Трампа вже готує новий удар: триває розслідування проти 16 країн щодо надлишкових виробничих потужностей, що може призвести до чергової хвилі мит. Ідеї Трампа щодо відновлення торгівельного балансу Америки залишаються незмінними. Ця ситуація спонукає Європу переосмислити свою залежність від китайського імпорту та експорту, будувати сильний фондовий ринок та власне виробництво, щоб рухатися вперед. Відмінності у ставленні до Великої Британії та ЄС свідчать про те, що європейцям слід використовувати свій об'єднаний ринок як козирну карту.
Попри те, що Трамп може втратити підтримку конгресу, у демократів наразі немає чіткої концептуальної відповіді на питання торговельного балансу Америки. Таким чином, торговельні суперечки, ймовірно, триватимуть ще довго.
Читайте також: Польща заробляє на Україні мільярди, але виставляє себе жертвою: аналіз аграрної суперечки