Згідно з дослідженням компанії Info Sapiens, проведеним серед 2000 респондентів методом особистих інтерв'ю, 56% українців вважають, що Україна рухається в неправильному напрямку. Лише 21% громадян переконані, що країна рухається в правильному напрямку, що корелюється з показниками електоральної підтримки президента.
Корупція – головна загроза
На запитання про те, що найбільше негативно впливає на ситуацію в країні, 49% респондентів назвали високий рівень корупції на державному рівні. Це на 4% більше, ніж усі загрози, пов'язані з російською агресією (ракети, дрони, балістика), які загалом становлять 45%. Падіння рівня життя опинилося на третьому місці з 39%.
Загалом 90% опитаних оцінюють рівень корупції як високий або дуже високий, що свідчить про безпрецедентну одностайність у цьому питанні серед українського суспільства.
Відповідальність за корупцію: фокус на президента
Найбільш значущою зміною за останній рік стало концентрування відповідальності за корупцію на одній людині – президенті. Якщо рік тому відповідальність розподілялася між урядом, народними депутатами, чиновниками, НАБУ, правоохоронцями та іншими, то зараз 57% респондентів вказують саме на президента. За півтора року ця цифра зросла майже вдвічі, з 31% до 57%. Це означає, що гнів суспільства, який раніше був розмитий, тепер має конкретного адресата.
Опитування також виявило, що 60% вважають збереження корупції та розкрадання бюджетних грошей головною проблемою чи помилкою влади. Четверте місце у рейтингу проблем посіли останні скандали, зокрема відставка міністра оборони, з 26%.
Ефективність інших інституцій оцінюється низько: Верховна Рада – 10%, Уряд – 19%, Офіс Президента – 27%. Єдині інституції, що зберігають відносну довіру – це СБУ та військове керівництво.
Відставка Федорова та суспільне сприйняття
Відставка Михайла Федорова була негативно сприйнята 63% українців, тоді як відставка головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного була позитивно оцінена 64% респондентів. Це свідчить про те, що суспільство чітко розрізняє, які зміни є виправданими, а які – ні. Офіційна причина відставки Федорова, озвучена президентом, не викликає довіри у 58% опитаних, які підтримують протести проти цього рішення. Люди сприймають це як усунення конкурента, а не як наслідок провалу.
Електоральні настрої та антирейтинг
62% українців вважають, що вибори мають бути проведені одразу після завершення бойових дій. Це свідчить про втому від нинішньої влади та бажання змін, навіть попри розуміння ризиків проведення виборів під час війни. У першому турі гіпотетичних виборів Володимир Зеленський набирає 22%, тоді як Валерій Залужний – 21%. Михайло Федоров здобуває 13%, а Кирило Буданов – 8%. Однак, ключовим показником є антирейтинг. Володимир Зеленський має найвищий антирейтинг серед усіх політиків (21%), випереджаючи Петра Порошенка та Юрія Бойка. За балансом довіри президент посідає дев'яте місце, поступаючись багатьом, включно з Федоровим, Залужним та Будановим.
У другому турі президентських виборів, якщо протистоятимуть Зеленський та Залужний, останній перемагає з результатом 66% проти 34%. Подібна картина спостерігається і в парах Зеленський проти Буданова (60% проти 40%) та Зеленський проти Федорова (64% проти 36%). Це демонструє, що в другому турі вирішальним фактором стає антирейтинг кандидата, а не його рейтинг.
Медіаландшафт та комунікація влади
Українці отримують новини переважно з Telegram-каналів (68%) та YouTube (51%), тоді як телемарафон як джерело інформації використовують лише 19%. Це свідчить про неефективність централізованої комунікації влади через телебачення. Влада, намагаючись контролювати медіа через Telegram-канали, фактично вистрілила собі в ногу, ігноруючи реальні канали споживання інформації населенням.
Висновки та майбутнє
Соціологічні дані, хоч і не є остаточними для прогнозування майбутніх виборів, демонструють чіткі тренди. Українці не готові миритися з корупцією, яка стала головною загрозою, і покладають відповідальність за це на президента. Профіль ідеального кандидата, на думку громадян, – це некорумпований управлінець, який показав результат, не заплямований скандалами, має досвід та не належить до старих політичних еліт. Боротьба з корупцією стає питанням національної безпеки та обороноздатності. Суспільство вимагає не лише викриттів, а й реальних вироків та комунікації з боку влади. Небажання влади дивитися у дзеркало соціологічних досліджень та діяти відповідно є головною проблемою. Незважаючи на складну ситуацію, українці відмовляються звикати до крадіжок навіть під обстрілами, що є приводом для гордості. Попри те, що найближчим часом увага зміститься на опалювальний сезон та безпеку, питання влади та її рейтингів залишаться актуальними, а надії на новий термін для чинної влади виглядають наївними.