Україна вдарила по космічному центру «Прогрес» у Росії: наслідки для «Роскосмосу» та нових супутників
Україна завдала успішного ракетного удару по промисловому підприємству «Прогрес» у Самарській області Російської Федерації. Цей ракетно-космічний центр є одним із провідних підприємств РФ, що займається розробкою та будівництвом ракетоносіїв середнього класу та автоматичних космічних апаратів для дистанційного зондування Землі. Зокрема, на «Прогресі» створюють ракети «Союз-2.1б», які використовуються для виведення на орбіту супутників «Рассвет» — російського аналога системи Starlink. Удар по цьому об'єкту підтвердив президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що далекобійні санкції також досягли аеродрому «Саваслейка» в Нижньогородській області, де базуються літаки МіГ-31 — носії ракет «Кинджал».
Оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков зазначив, що для точної оцінки наслідків удару необхідні підтвердження на основі супутникового моніторингу. Однак, він наголосив на стратегічній важливості «Прогресу» в російському військово-промисловому комплексі. Підприємство забезпечує потреби як цивільного космосу, так і воєнно-космічних сил РФ, включно з розвідувальними, телекомунікаційними та навігаційними супутниками, зокрема системою ГЛОНАСС. Крім того, «Прогрес» співпрацює з проєктом «Рассвет» бюро 1440. За даними української розвідки, Росія випереджає власні плани з розгортання супутників «Рассвет», які мають замінити Starlink. Вже у березні було виведено на орбіту перші 16 супутників, що дозволяє фрагментарну роботу системи. Повноцінне угруповання, за словами заступника очільника ГУР МО України Вадима Скібіцького, буде здатне працювати аналогічно Starlink.
Виклики для обороноздатності України
Розгортання повноцінного супутникового угруповання «Рассвет» становить серйозний виклик для сил оборони України. Ця система може забезпечити оперативну комунікацію та керування військами на тактичному та оперативно-тактичних рівнях, замінивши втрачену Росією можливість використовувати системи типу Starlink. Зокрема, ударні та розвідувальні безпілотні літальні апарати можуть бути інтегровані з цією системою для точкового ураження критично важливих об'єктів. Тому захист від подібних безпілотників набуває пріоритетного значення. Водночас, триває розробка методів протидії, які включають санкційний тиск на виробників компонентів, а також створення засобів радіоелектронної боротьби для ефективної протидії засобам зв'язку противника.
Інновації в українській протидії безпілотникам
В Україні також активно тестують нові засоби протидії ворожим безпілотникам. Зокрема, повідомляється про випробування реактивного перехоплювача для дронів типу «Шахед» зі швидкістю до 600 км/год. Ця розробка є відповіддю на перехід Росії до використання реактивної тяги у своїх безпілотниках, що ускладнює їх перехоплення традиційними засобами. Україна працює над створенням доступних рішень для протидії новим типам дронів, що робить 2026 рік потенційно роком розвитку реактивної безпілотної авіації, як для агресора, так і для захисника.
TED Talk: "Індекс гідності" як інструмент подолання політичної поляризації
Прогнози виборів у США: демократи можуть отримати контроль над Конгресом
Картину Пимоненка використали на етикетці горілки: художник виграв суд
Кирило Степанець: Київ побудований на кістках, а Байкове кладовище – дорогий «бізнес»
Микола Пимоненко: невідомі історії українського митця
Українська оборонка: державні КБ проти приватних компаній – хто має робити ракети?
Чому завищені вимоги до партнера руйнують стосунки: поради експертки
Знищена Легенда Києва: Як Сінний Ринок Став Символом Втраченої Історії
