Повернення Героя: Євгена Коновальця перепоховають в Україні

Полковник Євген Коновалець загинув у 1938 році від рук радянської системи, будучи вбитим спеціальним агентом Радянського Союзу. Імперії, як зазначається, бояться не лише армії та зброї, а й людей свободи, волі та віри, до яких належав Коновалець. На знак пам'яті про цю визначну постать, у Патріаршому соборі було проведено заупокійну службу (Парастас). Для багатьох це є важливим актом збереження пам'яті та історії, а також відповідальністю перед майбутніми поколіннями.

Життєвий шлях та боротьба

Євген Коновалець брав активну участь у боротьбі за незалежність України. У роки існування Української Народної Республіки він очолював загін українських січових стрільців, воюючи на трьох фронтах проти радянських військ, поляків та денікінців. Після розпаду УНР Коновалець продовжив боротьбу в еміграції, де планував та здійснював операції проти радянських чиновників. Він був мішенню для радянських та польських спецслужб, переживши кілька замахів. Зокрема, у 1933 році в Москві розпочалося планування вбивства Коновальця під кодовою назвою «Ставка».

Спецагент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов увійшов у довіру до Коновальця та 23 травня 1938 року передав йому коробку цукерок із вмонтованим вибуховим пристроєм, що призвело до загибелі лідера ОУН. Коновалець був похований у Роттердамі, Нідерланди. 11 серпня його останки були ексгумовані, а 13 серпня труна з тілом була урочисто зустрінута на українському кордоні та доправлена до Києва. Очікується, що невдовзі полковника Коновальця буде перепоховано на національному військовому меморіальному кладовищі, де вже похований його соратник Андрій Мельник.

Історичний контекст боротьби

Історичний контекст боротьби українського народу за державність, частиною якої був Євген Коновалець, сягає глибокої історії. Зокрема, згадується бій у Мотовилівці 18 листопада 1918 року, де січові стрільці завдали поразки російським добровольцям. У цьому бою загинули сотники Черник та Загаєвич, а Дашкевич залишився живий, ставши згодом генералом хорунжим Армії УНР. Ці події підкреслюють героїзм та жертви, принесені українцями заради свободи своєї держави.