Зростання нападів на українців у Польщі: статистика, реакція влади та суспільні настрої

Новини

17.08.2026 21:02 (Оновлено 17.08.2026 в 21:02)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Кількість нападів на українців у Польщі демонструє тривожне зростання. За офіційними даними польської поліції, за першу половину 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті, що на третину більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ці випадки викликають серйозне занепокоєння як в Україні, так і серед української громади в Польщі, стимулюючи дискусію про причини такого загострення та ефективність заходів, що вживаються.

Проте, важливо розрізняти заяви про можливі злочини на ґрунті національної ненависті та випадки, де такий мотив остаточно встановлений судом. Консульські установи можуть кваліфікувати напад як мотивований ненавистю, але це не є юридичною кваліфікацією злочину. Розслідування цих справ є комплексним процесом, який триває.

Останні інциденти та їх розслідування

Кілька резонансних випадків привертають увагу громадськості. 4 липня у Вроцлаві 19-тирічний Володимир, розмовляючи телефоном українською, став жертвою нападу підлітків, які завдали йому перелому носа та травми хребта. Нападники, тікаючи, глузували з того, що побили українця. Поліція встановлює їхню причетність, вироку поки немає. 11 липня у Варшаві група підлітків побила трьох українських юнаків, один з яких отримав перелом черепа. Хоча п'ятьох нападників затримали, розслідування триває. Мер Варшави вважає, що антиукраїнська риторика правих політиків могла надихнути хуліганів.

26 липня у Вроцлаві троє чоловіків напали на українську пару, Анастасію та Максима, ймовірно, через їхній акцент. Нападники, двоє з яких раніше мали судимості, були затримані, а суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокуратура офіційно підтвердила, що інцидент стався на ґрунті національної ненависті. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав президента Кароля Навроцького засудити насильство, на що речник президента відповів звинуваченнями уряду в безпорадності.

5 серпня у Кракові 39-тирічний чоловік ображав та намагався вдарити українську пару. Після поширення відео інциденту в мережі, чоловік сам з'явився до поліції та був затриманий. Йому загрожує до трьох років ув'язнення за образу на національному ґрунті. Також траплялися випадки, коли поляки помилково приймали інших поляків за українців і нападали на них, називаючи "бандерівцями".

Окрему увагу привертають напади на неповнолітніх. 12 липня у Бельсько-Бялій 54-річний чоловік ображав і погрожував трьом українкам, серед яких були дві 11-річні дівчинки. Водій автобуса зупинив транспорт і попросив чоловіка вийти. Пізніше його звільнили з компанії-перевізника, засудивши його поведінку. Чоловіка затримали та офіційно звинуватили за образу на національному ґрунті та порушення тілесної недоторканності неповнолітньої, йому загрожує до трьох років ув'язнення. Міністр закордонних справ України подякував польській поліції за оперативність. Цей інцидент супроводжувався поширенням фейків, які спростували польські фактчекери.

Реакція польської влади та законодавчі зміни

Головне управління поліції Польщі запровадило новий показник ефективності для правоохоронців щодо розслідування злочинів на ґрунті національного упередження. З травня дані про злочини проти українців виділяються окремо. З лютого 2026 року Міністерство юстиції визначило 50 спеціалізованих прокурорських підрозділів. Також розроблено план, за яким у кожному підрозділі поліції з'явиться відповідальна особа з питань злочинів на ґрунті національного упередження.

З 23 серпня 2026 року набирає чинності нова стаття Кримінального кодексу щодо "патострімінгу", яка передбачає відповідальність за поширення принизливого контенту в інтернеті, а також за розпалювання міжнаціональної ворожнечі в соцмережах. Посол України у Польщі Василь Боднар зазначив, що це змінить законодавчу основу для покарання.

Прем'єр-міністр Дональд Туск закликав президента Навроцького засудити насильство, тоді як речник президента звинуватив уряд у безпорадності. Міністр внутрішніх справ прямо називав імена політиків, яких вважає причетними до хвилі міжнаціональної ворожнечі. Президент Навроцький, однак, жодного разу публічно не висловлювався щодо нападів на українців, а минулого року ветував закон проти мови ненависті, посилаючись на захист свободи слова.

Українські консульства та МЗС України регулярно публікують звернення, надсилають запити до польської поліції та вимагають всебічного розслідування інцидентів. Міністр закордонних справ Андрій Себіга закликав польських політиків припинити розпалювати ненависть до українців.

Суспільні настрої та аналіз причин

Згідно з різними соціологічними дослідженнями, ставлення поляків до українців неоднозначне. Опитування Центру досліджень громадської думки (лютий 2025) показало 30% позитивного, 27% нейтрального та 38% негативного ставлення. Це свідчить про падіння позитивного ставлення та зростання негативного ще до нинішнього загострення. Дослідження Центру Мірошевського (грудень 2025) показало 39% позитивного та 35% негативного ставлення до українців, тоді як українці в Польщі переважно позитивно ставляться до поляків (43% дуже добре, 6% негативно).

Дослідження Польського соціологічного інституційного центру (липень 2026) показало, що понад 33% поляків вважають, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше після дипломатичної кризи. Щодо відповідальності за кризу, 56% опитаних покладають її на президента України, 20% – на обох президентів, і близько 20% – на президента Навроцького.

Соціолог Яцик Кухарчик зазначає, що реальна кількість інцидентів може бути вищою за офіційну статистику, оскільки частина постраждалих боїться звертатися до поліції. Водночас, активніше фіксування випадків українцями на відео може створювати враження масовішого явища. Причини загострення критики зводяться до поєднання факторів: тривала звичка до моноетнічного суспільства, відчуття загрози ідентичності на тлі кількості біженців, цілеспрямоване розпалювання настроїв, зокрема з боку Росії, а також наближення парламентських виборів у Польщі, де опозиційні сили можуть використовувати "українське питання" для мобілізації електорату.

Протидія та підтримка

Незважаючи на зростання нападів, у Польщі відбуваються акції на підтримку українців. 7 серпня у Варшаві пройшла акція "Моя Польща не б'є, не ображає, не цькує", учасники якої закликали протидіяти злочинам на ґрунті ненависті. У 22 містах пройшли акції "Не будь байдужим", організовані Комітетом захисту демократії, де роздавали наліпки для позначення безпечних просторів для українців.

За оцінками Світового банку, у 2024 році громадяни України забезпечили 2,7% приросту ВВП Польщі, сплативши 15 млрд злотих податків. Українці в Польщі також активніше працевлаштовані, ніж самі поляки. Незважаючи на статистичне підтвердження зростання нападів, реакція польської влади, поліції та прокуратури значною мірою оперативна. Однак, жоден із резонансних випадків цього року ще не дійшов до вироку суду, який би остаточно підтвердив мотив національної ненависті.