У відповідь на ці заяви, українська сторона наголосила на втраті Росією контролю над країнами Центрально-Східної Європи та відсутності впливу на них. Критично оцінюючи російську перспективу, зазначається, що Москва нібито «тримала людей за тварин» та перешкоджала розвитку плюралізму, тоді як Європа, навпаки, була центром народження різноманітних ідей. Піднімалося питання, чому марксизм в Європі не призвів до терору, на відміну від того, що, на думку автора, відбувалося в Росії.
Демографія та економіка: російські тезиси та український контраргумент
Відповідаючи на питання щодо демографічної кризи в Росії, Лавров заявив, що це питання національної безпеки, але наголосив, що це не є головною проблемою, і порівнював ситуацію з Японією та Південною Кореєю, де народжуваність ще нижча, попри відсутність «СВО». Він вважає, що основною причиною є відсутність стимулів для сімей та пізній вік жінок, які народжують першу дитину (близько 29 років). На думку російського міністра, перша дитина виховується довго, і до другої «руки не доходять».
Українська сторона рішуче заперечила ці тези, вказавши на надзвичайно високий вплив війни на народжуваність у Росії через невизначеність та втрату чоловіків репродуктивного віку. Порівнюючи ситуацію з Азією, було підкреслено, що в Європі, зокрема у Франції, фертильність значно вища (1.8 на жінку), тоді як у Росії вона становить 1.3-1.2. Згадувалося, що Китай та Південна Корея мають свої причини для низької народжуваності, які не можна порівнювати з російськими.
Щодо економіки, Лавров стверджував, що російська економіка «стабільна, жива і здорова», зростаючи вище середньоєвропейського рівня, і запевнив, що вклади не будуть заморожені. Він вважає, що накачування грошима може вплинути на інфляцію, тому пропонує бути обережними. Водночас, він зазначив, що в умовах високої інфляції довгострокові інвестиційні плани будувати складно, і істина полягає у збалансованому підході.
Український коментатор висловив скептицизм щодо російських заяв про економічне зростання, вказуючи на низьку базу порівняння та відрізаність Росії від світового ринку. Він висловив припущення, що заяви про незамороження вкладів є брехнею, враховуючи досвід минулого. Також було висловлено сумніви щодо стабільності російської економіки, незважаючи на заяви про її «абсолютно стабільний режим».
Загалом, російська сторона намагається створити враження стабільності та контрольованості ситуації, заперечуючи негативні наслідки війни та санкцій, тоді як український аналіз вказує на критичні проблеми та намагання Росії замаскувати їх перед міжнародними партнерами.
Шанси на мир та державний тероризм
Лавров також заявив, що в першу чергу Росія та Україна мають домовитися між собою, а інші країни, включно з Китаєм, готові підтримати мирне врегулювання. При цьому він зазначив, що представники Китаю постійно піднімають це питання. Однак, пізніше в розмові виникло протиріччя щодо ролі Європи у конфлікті, коли однієї сторони її звинувачували, а іншої – закликали до врегулювання.
Заяви про захоплення цивільних суден та погрози атаками на повітряні судна були названі «державним тероризмом», що ускладнює мирні переговори. Ті, хто «відмовчується» і не звертає на це уваги, звинувачуються у співучасті в міжнародному тероризмі.
Згадувався також посол миру Стівен Сігалл, якого назвали «великим другом Росії». Обговорювалися контакти, що продовжуються, зокрема по лінії спецслужб, та можливість створення нових інвестиційних циклів через державно-приватне партнерство, де обидві сторони мають виконувати свої зобов'язання.
Роль штучного інтелекту та підсумки
Наприкінці обговорювалася роль штучного інтелекту (ШІ) у сучасному світі. Зазначалося, що країни, які освоюють ШІ, отримують значні переваги, але це також несе певні ризики. Була висловлена підтримка ініціативи Китаю щодо об'єднання зусиль світового співтовариства в освоєнні цих інструментів та запобіганні ризикам.
Підсумовуючи, український коментатор закликав слухачів думати навпаки тому, що говорить російська сторона: якщо вони кажуть, що з економікою все добре і мобілізації не буде, то насправді буде і мобілізація, і вклади «улетять». Висловлювалася думка, що російська влада намагається «тримати марку» перед іноземними партнерами, демонструючи, що все добре, тоді як насправді ситуація далека від стабільної. Зазначалося, що Росія рано чи пізно «склався», особливо якщо Україна підтримуватиме сили оборони.