Українка змінила професію через булінг сина в польській школі
Біженка з Сумщини Ірина Маляр розповіла про вимушену зміну професії та місця проживання в Польщі через булінг її сина в школі. Жінка, яка мала роботу ветеринаром за спеціальністю та безстроковий трудовий договір (umowa o pracę), вирішила переїхати за 200 кілометрів та змінити школу для дитини, аби захистити його від постійного цькування. За її словами, сина, який був єдиним іноземцем у класі, звинувачували у всіх проблемах: від зникнення речей до конфліктів. «Мене дуже виснажувало те, що на сина в цій школі вішали все: якщо щось зникло — 'вкрав українець', якщо стався конфлікт — 'винен українець'», — зазначила Ірина.
Після переїзду до іншого міста Ірина Маляр працює прибиральницею, але наголошує, що головне – відсутність проблем у новій школі. Ця історія не є поодинокою. Згідно з дослідженням, проведеним Університетом SWPS, Fundacją UNIQA та системою RESQL, 62% опитаних учнів польських старших шкіл періодично стикаються з булінгом. Це підкреслює масштаби проблеми протидії цькуванню серед неповнолітніх у польській освітній системі.
Масштаби проблеми булінгу в Польщі
Проблема цькування учнів у польських школах є доволі поширеною, про що свідчать результати комплексного дослідження. Згідно з даними, зібраними Університетом SWPS, Fundacją UNIQA та системою RESQL, значна частина учнів польських старших шкіл (62%) зізнається, що стикається з булінгом. Це явище може проявлятися в різних формах, від словесних образ та соціальної ізоляції до фізичної агресії. Історія Ірини Маляр, чий син став жертвою цькування через своє іноземне походження, є яскравим прикладом негативних наслідків такого ставлення.
Вимушена міграція, зміна школи та навіть втрата професії, як у випадку Ірини Маляр, стають для українських родин у Польщі вимушеними кроками для забезпечення безпеки та психологічного комфорту дітей. Зазначається, що син Ірини був єдиною дитиною-іноземцем у класі, що, ймовірно, зробило його легкою мішенню для упереджень та дискримінації з боку однолітків.
Стратегії реагування на булінг
Ситуація, з якою зіткнулася Ірина Маляр, ставить питання про ефективність механізмів захисту дітей від булінгу в навчальних закладах. У статті, на яку посилається матеріал, розглядаються шляхи реагування на випадки цькування, визначення ролі школи в цьому процесі та випадки, коли необхідне втручання правоохоронних органів. Головною метою є забезпечення безпечного освітнього середовища для всіх учнів, незалежно від їхнього походження.
Історія Ірини підкреслює, що захист дитини від булінгу може вимагати кардинальних рішень. Зміна школи та, як наслідок, професії, стала для неї вимушеною, але необхідною мірою для забезпечення спокою сина. Це свідчить про важливість уваги батьків до соціального життя дитини в школі та готовність діяти, коли виникають серйозні проблеми, пов'язані з цькуванням.
Нацбанк взявся за банки: Як 150 мільйонів застави за екс-міністра пройшли крізь систему
Глибока дірка в бюджеті: Україна стикається з дефіцитом у мільярди доларів через проблеми з голосуванням у Раді
На полі бою: від знищення ворожої техніки до роботи з Abrams та евакуації поранених
Німеччина під прицілом Росії: чи зможе Україна отримати далекобійні ракети Taurus?
Алла Мартинюк про скандальне інтерв'ю: «Могли знищити людину»
Головком ЗСУ Михайло Драпатий представив маніфест: "Люди – найцінніша бойова спроможність"
Одеса на межі: Чи залишиться мільйонне місто без питної води?
Нова ера в лікуванні ожиріння: лікарі про прориви, ризики та майбутнє ендокринології
