Ключовим елементом, що привернув увагу, стала нова система перевірки ефективності моделей. Вона являє собою своєрідну інтерактивну «відеогру» без чітких інструкцій, де модель має самостійно, методом проб і помилок, зрозуміти правила та механіки для проходження рівнів. Гра передбачає поступове ускладнення, додаючи нові елементи на кожному наступному етапі, що вимагає від моделі гнучкості та здатності швидко перебудовувати своє розуміння. Оцінка результатів враховує не лише факт проходження, але й швидкість, тобто скільки дій модель витратила на досягнення мети. Завдання полягає в тому, щоб модель якнайшвидше освоїла невідому систему з нуля.
Рекордні результати та уточнення
На цьому етапі тестування GPT-6 Astra показала результат у 98,6%, що значно випереджає попередню модель OpenAI (7,8%) та найкращих конкурентів, які набирали менше 1%. Ці цифри були широко висвітлені ЗМІ як свідчення прориву в галузі штучного інтелекту. Однак, подальші уточнення розкрили нюанси, які суттєво вплинули на сприйняття результату. Важливо зазначити, що 100% у цій системі перевірки відповідають результату середньої людини, а не абсолютному чи бездоганному проходженню.
Вирішальним виявився фактор допоміжної системи, або «обгортки», яка працювала навколо моделі Astra. Ця система відповідала за зберігання проміжних міркувань моделі та управління робочою пам'яттю. У власній, посиленій «обгортці» від OpenAI, Astra продемонструвала майже 100% успіху. Проте, за стандартних умов тестування, тобто з однаковою «обгорткою» для всіх учасників, її результат склав 66%. Хоча це вдвічі більше за найкращого конкурента та у вісім разів більше за попередню модель компанії, це суттєво відрізняється від початково заявлених цифр. Деякі видання, як-от The New Tech та Fortune, були змушені опублікувати додаткові матеріали, пояснюючи, що 100% означають рівень звичайної людини, а не абсолютну досконалість, та уточнюючи умови тестування.
Штучний інтелект як інструмент
Попри всі уточнення, вплив штучного інтелекту на повсякденне життя є беззаперечним. Сотні мільйонів людей щодня користуються його можливостями для перекладу, пошуку інформації, написання чернеток, роботи з кодом та пояснення складних тем. 10 років тому такі можливості здавалися футуристичними. Однак, між корисним інструментом та справжнім штучним інтелектом, що має власну свідомість, залишається значна прірва. Результати тестів, навіть найвищі, не завжди можуть її заповнити. Успіх Astra, зокрема, значною мірою залежить від синергії моделі з людиною та допоміжними системами, розробленими людьми, а не від її самостійної «інтелектуальної» діяльності. Це свідчить про те, що поточні здібності ШІ полягають не стільки в самій моделі, скільки у зв'язці моделі з інфраструктурою навколо неї.
Розробка GPT-6 Astra стимулювала новий сплеск інтересу до штучного інтелекту, спонукаючи людей до активнішого використання та експериментів з технологіями, зокрема у сфері 3D-моделювання та ігрової індустрії. Це свідчить про значний технологічний стрибок порівняно з попередніми поколіннями моделей, які відрізнялися поступовими, ітеративними покращеннями. Подібний прогрес дає надію на подальший розвиток технологій, хоча й викликає питання щодо природи інвестицій у цю сферу та ризиків утворення «бульбашки» на кшталт доткомів на початку 2000-х. Окремо постає проблема захисту інновацій від копіювання, зокрема з боку Китаю, який, за деякими даними, використовує вкрадені технології для створення власних, значно дешевших версій ШІ. Це ставить під сумнів довгострокову конкурентоспроможність західних компаній та їхню інноваційну спроможність.