Бульбашка ШІ: Коли лопне та хто програє?

Історичні паралелі свідчать про повторення сценаріїв, подібних до кризи 2008 року, коли високі ціни на нафту, посилені значними боргами урядів, бізнесу та приватних осіб, стали каталізатором глобального економічного спаду. Нинішня ситуація, з величезними борговими зобов'язаннями на планетарному рівні, нагадує надуту бульбашку, яка може луснути.

Еволюція економіки та повернення до капіталомісткості

Сучасна цифрова економіка, яка базувалася на інтелектуальному капіталі та мінімальних витратах (приклади Microsoft, Meta, Google), досягла свого кінця. Великі компанії змушені повертатися до значних капіталовкладень: будівництво дата-центрів, закупівля чіпів, що нагадує епоху будівництва залізниць у XIX столітті. Ця капіталомістка модель, хоч і забезпечувала прибуток на ранніх етапах, зрештою призвела до втрат інвесторів через зниження ефективності вкладених коштів.

Історичні приклади, такі як будівництво каналів у 1830-х роках та залізниць у 1840-х, демонструють, що первісна емоційна залученість інвесторів до перспективних технологій може перерости в бульбашку. Так само, як і електрифікація у 1920-х роках, яка призвела до Великої Депресії, нинішній бум ШІ, що фінансується переважно боргами, несе ризик повторення подібних подій.

Штучний інтелект: революція чи чергова бульбашка?

Штучний інтелект та роботизація, безумовно, змінять світ, подібно до залізниць, електрики чи інтернету. Однак поточне економічне зростання, що стимулюється цією сферою, значною мірою фінансується за рахунок боргу. Компанії, як Meta, демонструють негативний грошовий потік, збільшуючи інвестиції та борги, що є ключовою ознакою бульбашки.

Значне зростання капітальних витрат на будівництво дата-центрів (наприклад, Microsoft збільшив витрати з 11% до 35% від доходу за 6 років) поглинає глобальну ліквідність, залишаючи мало коштів для інших бізнесів та приватних осіб. Це повертає інвестиційну модель до давніх часів, коли ефективність кожного долара інвестицій методично знижувалася.

Ключовою відмінністю нинішньої ситуації є те, що у 2030-х роках роботи, ймовірно, вироблятимуть інших роботів, що призведе до втрати робочих місць, а не до їх створення. Це становить серйозний соціальний виклик, до якого не готові системи освіти та охорони здоров'я, як показала пандемія.

Цикл інвестицій та стадії ризику

Інвестиційний цикл ШІ проходить п'ять стадій: дефіцит, гонка, надвиробництво/надлишковий попит на капітал, тест грошових потоків та адаптація. Наразі ринок перебуває між стадією "гонки" та "зустрічі з попитом", що є найнебезпечнішим моментом. Зниження цін на чіпи та обладнання, а також зростаюча вартість кредитів, сигналізують про наближення кризи.

Історично, буми, подібні до цього, завершувалися крахом. Приклади включають бульбашку доткомів, яка призвела до кризи на ринку нерухомості, та будівництво телекомунікацій у 1990-х. Навіть компанії, що пережили попередні кризи, як Amazon (з падінням на 94% під час краху доткомів), демонструють, що виживання залежить від правильного вибору компаній та часу інвестування.

Паралельно з цим спостерігається значне падіння вартості використання ШІ. За останній рік вартість досягнення певного результату на тестах знизилася в 13 разів, а вартість запиту GPT-3.5 – у 280 разів. Прогнозується, що до 2030 року вартість роботи моделей ШІ може знизитися на понад 90%. Це явище, хоч і сприяє розширенню ринку, створює ризик швидкого морального та фізичного застарівання обладнання.

Передбачення кризи та шляхи виходу

Аналіз компаній, що працюють у сфері ШІ, показує, що багато з них перебувають на межі. Зростаючі борги, невиправдані очікування та геополітичні ризики (як у випадку з TSMC) ставлять під сумнів їхнє довгострокове виживання. За словами Джорджа Сороса, теорія рефлексивності пояснює, як очікування ринку впливають на реальні показники, створюючи петлі, які можуть як сприяти зростанню, так і призвести до краху.

Поточна ситуація, коли ціни на акції починають відставати від прибутку, а ринок виглядає надто вузьким, свідчить про наближення «зони невизначеності» або «сутінкової зони». Якщо ціни на нафту не впадуть найближчими тижнями, а монетарні умови не пом'якшаться, ймовірність краху бульбашки ШІ та глобальної кризи значно зросте. Виживання компаній залежатиме від їхньої здатності генерувати прибуток, стабільності доходів та стійкості до циклічних коливань.