Назар Грабор: про зйомки в кіно, зміну цінностей та реакцію на хейт
Український військовослужбовець, актор і модель Назар Грабор в інтерв'ю Аліні Доротюк на YouTube-каналі "Аліна Доротюк" розповів про свій шлях, зміни в житті після повномасштабного вторгнення та ставлення до українського кінематографа. Він зазначив, що після війни та загибелі близьких став жорсткішим і змінив свої цінності.
Грабор згадав, що його запрошували на проєкт "Холостяк", але він відмовився. "Я до цього хотів віднестись як до роботи. Звісно, ніхто там собі кохання не шукає", – пояснив своє рішення він. Актор також зауважив, що його зовнішність, яка допомагає в кар'єрі, іноді стає перешкодою: "Наприклад, у фільмі Kill Bill, коли набирали військових на роль військових, мене не взяли, тому що я не виглядаю як військовий". Він підкреслив, що вважає, що грати військових можуть актори, навіть якщо вони не служили: "Грати має той, хто може зробити цю роль".
Зміна цінностей та ставлення до життя
Військовий розповів про свій досвід служби та втрату брата Іллі. "Після війни та загибелі Іллі, здається, я став набагато жорсткішим і типу у мене саме з'явився оцей стержень, який до цього був у нього", – зазначив Грабор. Він наголосив, що війна змінила його ставлення до багатьох речей, зокрема до матеріальних цінностей: "Боже, яким же я дурачком був. Жалівся, що машина в мене не та, квартира в мене не та. І потім я дивлюсь отак от вверх, думаю: 'Боже, яким щасливим я насправді був. У мене ж усе було'".
Грабор висловив розчарування щодо наративів, які поширюються в суспільстві, зокрема про "красу" тих, хто уникає мобілізації. "Мені так сумно, коли я чую наративи, що виїхав із України, красава. Люди забувають, скільки загиблих героїв поклали життя за Україну. Це була еліта", – підкреслив він. Актор також зауважив, що сучасний інтернет належить не людям, а ботам, які можуть створювати негативний фон та хейт. "Соцмережі змушують нас гнатись за примарним щастям, тому що соцмережі показують нам, що щастя – це мати класну тачку, це відпочивати десь на островах, це вдягати дорогий шмот, який нахрен взагалі не потрібен", – вважає Грабор.
Робота в кіно та особисте життя
Говорячи про українську кіноіндустрію, Назар Грабор відзначив проблему типізації акторів: "У нас потрібен там типовий звичайний українець на отаку-то роль. Але якщо я можу зробити це так, якщо я зможу? Та ні, ну, ти виглядаєш типу не так". Він навів приклад Шарліз Терон та Анджеліни Джолі, які доводили свою здатність грати не тільки красивих жінок. Грабор також поділився, що не дивиться свої фільми, бо йому "все не подобається, що я роблю".
Про своє особисте життя актор розповів, що його нинішня дівчина Катерина бачила його "в дуже поганому місці" і не злякалася, коли він "багато бухав і вів себе дуже погано". "Вона бачила мене в дуже поганому місці і не злякалась, коли я багато бухав і вів себе дуже погано, і не злякались, і лишилися зі мною", – зазначив він. Грабор також додав, що завдяки батькові та дядькові, які замінили йому батька, він не має "daddy issues".
Ставлення до Світлани Лободи та майбутнє
Відповідаючи на запитання про Світлану Лободу, Грабор зазначив, що востаннє спілкувався з нею понад два роки тому: "Не знаю, яка у неї позиція, якщо чесно. Тому не можу засуджувати чи захищати". Він також додав, що його найбільший страх – втрата близьких, але після пережитого він "нічого не боїться". На запитання про майбутнє, Грабор відповів: "Я мрію про те, щоб закінчилася війна, закінчилася нашою перемогою. Це найперше". Він також зазначив, що планує інвестувати в Україну, бо "куди, як не сюди".

Назар Грабор: про зйомки в кіно, зміну цінностей та реакцію на хейт
Сергій Ауслендер: школа на Запоріжжі, удари по НПЗ та втрати РФ
TED Talk: "Індекс гідності" як інструмент подолання політичної поляризації
Прогнози виборів у США: демократи можуть отримати контроль над Конгресом
Картину Пимоненка використали на етикетці горілки: художник виграв суд
Кирило Степанець: Київ побудований на кістках, а Байкове кладовище – дорогий «бізнес»
Микола Пимоненко: невідомі історії українського митця
Українська оборонка: державні КБ проти приватних компаній – хто має робити ракети?












