xcounter
Calendar Icon

Лукашенко підіймає ставки: що дасть диктатору шантаж Брюсселя хвилею мігрантів

10.11.2021 16:11 (Обновлено 10.11.2021 в 16:11)
Марія Авдєєва, Юрій Панченко, «Европейская правда»

​Величезна колона мігрантів, які під наглядом білоруських силовиків прямують до кордону з Польщею, численні спроби силового прориву кордону, набагато зухваліші за попередні – такі відео останніми днями заповнили стрічки новин в усій Європі.

Спроби Александра Лукашенка посилити шантаж ЄС вийшли на новий рівень – проте, як реагувати на це, у Європі поки не вирішили. Нові санкції наразі вже розробляють, однак їхня ефективність зовсім не очевидна.

Тим більше, вперше з початку міграційної кризи РФ настільки відверто стала на бік Лукашенка.

Розрахунок Мінська та Москви полягає у тому, що ЄС буде всіма силами уникати ризиків збройного протистояння на кордоні – а тому можна різко підняти градус напруги у шантажі Європи і одночасно просувати власні вимоги.

Лукашенко йде на загострення

Білоруси жартують: для того щоб міліція та КДБ не чіпали політичний мітинг, потрібно, щоб його учасники одягнули нікаби та чорний одяг. Тоді їх прийматимуть за нову порцію мігрантів, яким у Білорусі можна безкарно порушувати закони.

Зерно істини тут є. Відео з кордону вказують на масові порушення мігрантами купи білоруських законів – за повного ігнорування цього чи, швидше, підтримці білоруських силовиків.

8 листопада колона мігрантів масово штурмувала кордон за підтримки та супроводження білоруських прикордонників.

Для того щоб фізично зруйнувати огорожу з колючого дроту, мігранти використовували зрубані дерева та заздалегідь підготовлені ножиці для металу.

Для захисту кордону Польща стягнула 15 тисяч військових у повній бойовій готовності.

Але й цього було замало – вже мобілізовано два батальйони територіальної оборони, цілком можливо, що мобілізація триватиме. Для стримування мігрантів довелося закрити прикордонний перехід у найближчому населеному пункті Кузниці.

Втім, у ніч на 10 листопада двом групам мігрантів вдалося проникнути до Польщі. Щоправда, зробили вони це не в районі основного скупчення групи.

За 30 кілометрів від скупчення основної групи кілька десятків людей прорвали прикордонні загородження на околицях міста Кринки та села Біловеж. В обох випадках загородження було знесено із застосуванням сили. Частину мігрантів вдалося повернути до лінії кордону, решту також затримали.

Вочевидь подальше нагнітання ситуації та провокації продовжаться. На це вказує і розбите мігрантами з білоруського боку наметове містечко. Мігранти виявилися затиснутими між білоруськими прикордонниками та огорожею з польської сторони кордону, що не залишає шансів на мирне врегулювання ситуації.

Одночасно білоруські прикордонники перекинули близько 500 мігрантів на литовський кордон, через що надзвичайний стан у прикордонних районах довелося вводити й Вільнюсу. У Польщі він діє, починаючи ще з 2 вересня.

Дані щодо чисельності мігрантів різняться. Державний прикордонний комітет Білорусі повідомив, що на межі з Польщею перебувають понад дві тисячі біженців, серед яких "значна кількість жінок і дітей". Польська сторона говорить про понад п’ять тисяч людей лише на кордоні, тоді як загальна кількість мігрантів у Білорусі оцінюється на рівні 15 тис. осіб – швидше за все, незабаром їх також спрямують до кордону.

Крім того, очікується, що потік нових мігрантів може збільшитися. Білоруська влада оголосила про плани надання статусу міжнародних ще п'ятьом аеропортам країни.

Не виключено, що нові міграційні атаки будуть стосуватися й України. Про таку можливість напередодні заявив польський прем'єр Матеуш Моравецький.

"Ми усвідомлюємо ризик того, що якщо цей кордон буде дуже щільним, міграційні потоки можуть пройти через Україну, тому ми вживаємо відповідних заходів для зміцнення цього кордону по всій довжині", – заявив він.

Ризики збройних провокацій

Від самого початку кризи допомогу Литві та Польщі пропонує Frontex – Європейська служба із захисту зовнішніх кордонів.

Проте позиція Польщі тут відрізняється від бачення Брюсселя. На думку Варшави, нинішні події суттєво відрізняються від класичної кризи біженців і нападом на країну.

А відповідно, це питання вже стає приводом для застосування статті 5 Північноатлантичного договору.

Підстав так вважати у Варшави вдосталь. Нинішнє загострення суттєво збільшує ймовірність використання сили польськими чи литовськими прикордонниками для захисту своїх кордонів.

Протягом останніх днів на кордоні з Польщею фіксували неодноразові збройні провокації з боку Білорусі. Зокрема, білоруські прикордонники погрожували зброєю польським, а один нібито спробував стріляти з сигнального пістолета.

На додачу 2 листопада польський кордон взагалі незаконно перетнула озброєна група у формі білоруських прикордонників. Тоді МЗС Польщі викликало тимчасового повіреного у справах Білорусі.

Швидше за все, Лукашенко свідомо йде на це загострення.

У Мінську чудово пам'ятають, що аналогічний шантаж мігрантами практично безкарно завершувався для сусідніх із ЄС країн.

Про таку ймовірність напряму заявляє білоруське МЗС, щоправда, покладаючи всю провину на Польщу – це ж вона розташовує свої війська біля кордону.

Втім, не виключено, що цього разу реакція НАТО буде більш жорсткою.

Зокрема, в Альянсі вперше прямо назвали використання режимом Лукашенка мігрантів неприпустимою "гібридною тактикою".

Аналогічну позицію зайняли й США. Держдеп заявив, що режим Александра Лукашенка "відмовляється виконувати свої міжнародні зобов’язання, підриває мир та безпеку в Європі".

Напівкроки ЄС

Нинішнє загострення матиме наслідки у вигляді чергового розширення санкційного пакета ЄС.

Вже сьогодні 10 листопада посли країн ЄС планують домовитися про те, що накопичення мігрантів вздовж кордону Білорусі з Польщею рівнозначне "гібридній війні". Це може стати правовою підставою для запровадження подальших санкцій проти режиму Лукашенка.

Втім, відповідь ЄС досі була радше схожа на напівзаходи. Зокрема, Рада ЄС припинила дію спрощеного візового режиму для білоруських чиновників – крок, із яким Брюссель спізнився щонайменше на рік.

У новий санкційний пакет може бути включений голова МЗС Білорусі Володимир Макей – вкрай рідкісний крок у міжнародних відносинах, який сигналізує, що ЄС більше нема про що говорити з Мінськом. Проте й це попередження навряд чи може вплинути на дії Лукашенка.

Показник нерішучості ЄС – заплановані нові прямі санкції проти авіакомпанії "Белавіа" не дозволять їй орендувати літаки у ірландських, румунських та данських компаній. Однак у ЄС досі не можуть вирішити, чи мають ці санкції застосовуватися лише до нових договорів оренди чи також до існуючих контрактів.

Щоправда, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже заявила, що Євросоюз шукає можливість застосувати санкції не лише до "Белавіа" та Національного аеропорту Мінська, але й щодо авіаперевізників, на літаках яких мігранти потрапляють до Мінська зі Стамбула, Дамаска та Дубая.

Цей крок міг би виявитися дієвим, якби його було зроблено на початку кризи, і наразі її масштаб був би принципово меншим.

Однак зараз ефективність запровадження санкцій вже не така очевидна – адже участь РФ у підтримці Лукашенка стає все більш явною.

Від самого початку міграційної кризи було зрозуміло, що ключі від її вирішення знаходяться у Кремлі.

Навряд чи Лукашенко пішов на таку авантюру, не заручившись підтримкою Москви.

Ані для Польщі, ані для Литви це не є таємницею. Прем'єр Польщі заявив, що вважає Росію причетною до міграційної кризи на кордоні з Білоруссю: "Лукашенко є виконавцем атаки на кордоні, але має свого керівника, президента Путіна, вони обидва демонструють рішучість реалізувати сценарій відновлення Російської імперії".

До посилення санкцій проти РФ закликали й окремі євродепутати.

Проте для більшості Європи участь РФ у цій кризі була неочевидною.

Зрештою, неочевидним є й інтерес Росії у цій кризі – відносини з ЄС Лукашенко зіпсував давно, а додаткові економічні санкції лише збільшують для Москви вартість підтримки білоруського режиму.

Однак віднедавна дії РФ стають все відвертішими.

Війна у вимірі пропаганди

Прокремлівська пропаганда звинувачує ЄС у ситуації, що складається на кордонах, і у жорстокому поводженні з біженцями, а також поширює інформацію, що Захід відмовляється від пропозиції Лукашенка провести консультації з врегулювання проблеми.

Примітно, що останнім часом у кремлівських ЗМІ акцент різко змістився від загрози для Польщі та Литви на загрозу для Німеччини. Очевидно, у РФ сподіваються, що Берлін виявиться більш поступливим до шантажу, аніж Варшава чи Вільнюс.

Остання вигадка РФ: Захід має сплачувати Лукашенку за перебування у Білорусі мігрантів, за аналогією з компенсаціями, що отримує Туреччина за надання притулку біженцям із Сирії.

Якщо ж цей шантаж також не досягне мети, у Кремля вже припасений батіг. Там стверджують, що польська мобілізація збільшує загрози безпеці як для Білорусі, так і для РФ.

Тут потрібно пам'ятати, що РФ та Білорусь днями затвердили військову доктрину Союзної держави Росії та Білорусі, домовившись координувати свою оборонну політику.

Це – ще одна можливість для шантажу Європи. Наприклад, подальша ескалація на кордоні може призвести до вимушеного застосування Польщею зброї для захисту своїх кордонів, що російська пропаганда неодмінно використає як привід звинуватити Варшаву у нападі на Союзну державу.

Дедалі відвертіша участь РФ у нинішній кризі дозволяє обнулити ефект від санкцій ЄС для Білорусі.

Навіть у випадку санкцій для авіакомпаній з третіх країн за рейси до Білорусі транзит нових мігрантів може проходити через аеропорти РФ або з використанням російського залізничного транспорту.

А до істотного посилення санкцій проти Росії у ЄС поки не готові.

Схоже, що Путін розглядає нинішню міграційну кризу як ще один козир у торгах із Заходом – штучно створена проблема, рішення якої можна обміняти на щось потрібне Кремлю.

І поки у Євросоюзі будуть заплющувати очі на роль Москви у нинішній кризі, вона триватиме.

Лучшие криптовалютные биржи 2021 года для начинающих трейдеров

Лучшие криптовалютные биржи 2021 года для начинающих трейдеров

Популярные видео на YouTUBE
Материалы по теме
А-9834,58 грн./литр
А-95+31,39 грн./литр
А-9529,72 грн./литр
А-9228,7 грн./литр
ДТ28,44 грн./литр
LPG15,83 грн./литр
Это интересно
Самые читаемые новости
Лучшие видео с YouTUBE
Популярные блоги
Погода и гороскоп
Автоновости