xcounter
Calendar Icon

Поки всі панікують, Україна скуповує свої борги. Що відбувається?

15.02.2022 13:48 (Обновлено 15.02.2022 в 13:48)
Ярослав Вінокуров, «Экономическая правда»

Паніка не лише завдає шкоди українській економіці, але й створює несподівані можливості.

Потроху українці звикають до гучних заголовків у західних ЗМІ, які пророкують чергову дату повномасштабного наступу та сповіщають про спішну евакуацію громадян інших країн.

Нова хвиля ескалації принесла паніку на фінансові ринки. Вкотре за останні місяці іноземні фонди розпродавали українські активи, через що їхня вартість падала, а дохідності злетіли до рекордних рівнів.

Кожна новина про чергові навчання російських військових на суші чи на морі або чергові безрезультатні переговори лідерів Заходу з керівництвом РФ розхитують ринки. Коли цих новин менше, ситуація стабілізується.

Наразі "брязкання зброєю" Росією фактично закрило Україні доступ до іноземних грошей, які, як відомо, люблять тишу. Труднощі український Мінфін відчуває навіть у залученні коштів на внутрішньому ринку, де всі вже мали звикнути до життя з постійною загрозою військового вторгнення.

Проте паніка не лише завдає шкоди українській економіці, але й створює несподівані можливості. Уряд почав викуповувати свої валютні зобов’язання за дуже вигідним курсом. Особливий акцент в Міністерстві фінансів зробили на ВВП-варантах, виплати за якими прив’язані до зростання української економіки.

Але звідки в уряду гроші на викуп боргів та скільки грошей Мінфіну вдалося зекономити за цей час на обслуговуванні боргу?

Чому подешевшали українські активи

Агресивні дії Росії почали тиснути на українську економіку ще з весни 2021 року.

Протягом минулого року курс гривні реагував на повідомлення про стягнення Росією військ до східних кордонів України, телефонні переговори між лідерами РФ та США чи саміт президентів цих країн у Женеві.

Наприкінці 2021 року ситуація на кордонах загострилася. Чи не щодня міжнародні медіа виходять із заголовками про "високу ймовірність повномасштабного вторгнення", а лідери західних країн відсилають частину своїх дипломатів та закликають своїх громадян залишити Україну.

Ці новини створили несприятливе інформаційне поле на міжнародних ринках капіталу і українські активи почали активно втрачати в ціні.

На піку "паніки" у січні дохідності українських євробондів з погашенням у вересні 2022 року перевищували 25% через падіння їх номінальної вартості: інвестори продавали зобов'язання Кабінету міністрів собі у збиток, аби забрати хоча б частину своїх коштів.

14 лютого дохідність цих євробондів перевищила вже 28%.

Нерезиденти також активно продавали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За перший місяць року частка ОВДП у власності нерезидентів знизилася з 8,7% до 7,6%, свідчать дані Національного банку.

Загалом за січень іноземці розпродали ОВДП на 13,5 млрд грн, що створило доволі суттєвий тиск на курс гривні. За цей же час остання девальвувала з 27,27 грн до майже 29 грн за дол.

"Я вважаю, що інформаційні атаки та загрози виснажаться. Ви не можете постійно підвищувати напругу", – говорив в інтерв’ю ЕП міністр фінансів Сергій Марченко.

Його слова частково підтвердилися на початку лютого: без нових новин щодо ескалації ситуації ринки тимчасово заспокоїлися, а гривня зміцнилася. Але нові повідомлення про можливу дату російського наступу, перекриття морських шляхів та проблем з авіаперевізниками знову повернули тривогу на ринки.

Як цим скористався уряд

До хиткої стабілізації ситуації на початку лютого уряд встиг вдало скористатися панічними настроями. 5 лютого стало відомо, що Мінфін викупив близько 10% єврооблігацій із погашенням у вересні 2022 року. Саме ці євробонди під час панічного розпродажу у січні впали чи не найбільше.

На вересень, як правило, припадає пік виплат за зовнішніми боргами України. Цьогоріч, відповідно до графіку Мінфіну, у вересні за зовнішніми запозиченнями необхідно виплатити еквівалент 52,5 млрд грн, з яких 37,5 млрд грн – це погашення, а решта – 15 млрд грн – проценти.

Проведення операції з викупу частини євробондів дозволить зекономити частину цієї суми.

Окрім придбання євробондів, на початку року Мінфін викупив ще частину ВВП-варантів. В січні їх вартість падала до 70% він номіналу.

"Міністерство фінансів провело кілька операцій зворотного викупу ВВП-варантів, в результаті станом на 4 лютого 2022 року міністерству належить близько 20% відсотків загальної номінальної суми цінних паперів", – прокоментували цю операцію у Мінфіні.

Вперше Мінфін почав викуповувати варанти ще у серпні 2020 року. Тоді уряд придбав близько 10% цього інструменту за курсом 86% від номіналу.

Ще близько 5,6% ВВП-варантів Мінфін викупив у грудні 2021 року. Тоді їх курс коливався в межах 91-95% від номіналу. На викуп варантів у грудні уряд витратив близько 170 млн дол.

Таким чином, в січні, коли курс варантів був найнижчим, Міністерство фінансів придбало найменшу їхню кількість (близько 4%). Скільки витратили на це у відомстві не розкривають.

Для чого викуповують ВВП-варанти

ВВП-варанти – це похідні цінні папери, які Україна випустила у 2015 році під час реструктуризації державного боргу, який проводила міністерка фінансів Наталя Яресько.

На відміну від євробондів, ВВП-варанти не є частиною державного боргу України. Виплати за ними проходять через окрему статтю бюджету та залежать від темпів економічного зростання. А саме:

Якщо економіка країни у звітному році зросла менш ніж на 3% (включно), то виплати не проводяться.

Якщо ВВП зростає на 3-4%, то розмір виплат становить 15% від суми реального зростання понад 3%. Наприклад, якщо економіка за рік зросла умовно на 3,5% або на 7 млрд дол, то сума виплат розраховуватиметься від 0,5% або від 1 млрд дол. Тобто власникам варантів перерахують 150 млн дол (15% від 1 млрд дол).

Якщо показник зростання ВВП перевищує 4%, то розмір виплат становитиме 40% від суми зростання понад 4% плюс виплати за приріст ВВП від 3 до 4%.

До 2025 року максимальний розмір виплат за варантами обмежено 1% ВВП України. Після 2025 року ніяких обмежень на розмір виплат немає.

Викуп варантів – це спроба уряду знизити боргове навантаження на державні фінанси у майбутньому у тому разі, якщо економіка України зростатиме високими темпами.

Поки що українська економіка не демонструє намірів перетворитися на "східноєвропейського тигра", проте високі темпи росту ВВП можуть мати суто статистичну природу. Наприклад, якщо Україну спіткає нова економічна криза, то наступного року після її завершення темп росту ВВП може перевищити 4-5% через ефект низької бази порівняння з кризовим роком.

Де взяли гроші на викуп боргів

Для здійснення викупу боргів на початку року Мінфіну не потрібно було вносити зміни до бюджету.

"Розрахунки здійснені за рахунок коштів державного бюджету передбачених на 2022 рік на погашення й обслуговування державного боргу", – повідомили у пресслужбі Мінфіну у відповідь на запит ЕП.

Загалом на придбання дешевих євробондів з погашенням у вересні 2022 року Мінфін витратив 101 млн дол. Таким чином викупили близько 10% від випуску цих цінних паперів.

Здійснити такі операцій допомогло те, що у державній казні минулого місяця виник профіцит коштів на 9,6 млрд грн. Як свідчить статистика самого ж Мінфіну, план надходжень бюджету за січень 2022 року перевиконали на 9,1 млрд грн або 13,1%. Водночас видатки недовиконали майже на чверть, "зекономивши" близько 22 млрд грн.

Викуп боргів у грудні 2021 року також відбувався на тлі перевиконання доходів та недовиконання видатків. Загалом минулого року на ці цілі витратили 5,6 млрд грн: 4,6 млрд грн в грудні та близько 1 млрд грн у травні.

Скільки в підсумку зекономили

Офіційно у Міністерстві фінансів відмовилися розкривати дані про те, якої саме економії вдалося досягти завдяки викупу євробондів та ВВП-варантів.

"Оприлюднення оцінки економії завдяки здійсненим активним операціям з управління державним боргом відбудеться за результатами виконання держбюджету у 2022 році", – зазначили у відомстві.

Водночас опитані ЕП фінансові аналітики припускають, що економія лише на придбанні євробондів цього року може скласти 10-15 млн дол.

"За нашими оцінками, це зекономило державному бюджету у 2022 році понад 15 мільйонів доларів: оціночно 8 мільйонів як різниця в ціні викупу та номіналі, і 8 мільйонів менших видатків держбюджету на виплату купонних платежів у березні та квітні", – вважає начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

Оцінку економії, якої досяг уряд завдяки викупу ВВП-варантів провести складно. По-перше, цього року обов’язкових платежів за цим інструментом не буде через падіння економіки у кризовий 2020-й рік. По-друге, розмір цієї виплати залежатиме від багатьох факторів, передусім темпів зростання економіки, передбачити які у довгостроковому періоді складно.

У 2021 році Україна, завдяки викупу 10% варантів у 2020 році, на обслуговуванні цього інструменту зекономила близько 125 млн грн.

Чи на часі викуп боргів

Опитані ЕП аналітики здебільшого позитивно ставляться до дій Мінфіну з викупу частини зовнішніх боргів та ВВП-варантів.

"Викупити свої борги, коли вони різко здешевшали вельми ефективна операція. Розраховуватися за боргами все одно потрібно у цьому році. Викуп єврооблігацій дозволив дещо згладити графік виплат, дещо розвантаживши традиційно складний вересень", – зазначає головний менеджер макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій.

Однак економія коштів бюджету – не єдиний позитивний результат операцій Мінфіну. Активні дії з державним боргом могли дещо знизити градус напруги на ринках.

"Такий викуп – це сигнал інвесторам про те, що Мінфін не розділяє їх панічні настрої. Тож уряд не словами, а справами заспокоює зовнішніх інвесторів", – вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Сам викуп здійснювався непублічно, що дозволило стримати подальше падіння українських активів.

"Сам факт попиту на єврооблігації та варанти у той час, коли інвестори очікували на можливе вторгнення Росії, міг посприяти стримуванню подальшого обвалу цін на єврооблігації та варанти", – вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

В уряді не виключають, що виходитимуть на ринки й надалі та викуповуватимуть євробонди й ВВП-варанти, якщо такі дії принесуть економічний ефект.

"Рішення про здійснення таких операцій приймаються зважаючи на ринкову ситуацію та за результатами оцінки можливої економії коштів державного бюджету внаслідок здійснення таких операцій", – відповіли у Мінфіні.

Якщо вірити міністру фінансів, то постійно тримати інвесторів у напрузі Росія не зможе. Водночас інші проблеми в економіці, такі як енергетична криза чи рекордна інфляція у світі, нікуди не дінуться.

Лучшие криптовалютные биржи 2021 года для начинающих трейдеров

Лучшие криптовалютные биржи 2021 года для начинающих трейдеров

Популярные видео на YouTUBE
Материалы по теме
Binance
А-9834,58 грн./литр
А-95+31,39 грн./литр
А-9529,72 грн./литр
А-9228,7 грн./литр
ДТ28,44 грн./литр
LPG15,83 грн./литр
Это интересно
Самые читаемые новости
Лучшие видео с YouTUBE
Популярные блоги
Погода и гороскоп
Автоновости