Початок предметних перемовин, які відкриють вищі посадовці ЄС та міністри оборони обох держав у Люксембурзі, стане глибоко символічним моментом для двох колишніх радянських республік пише theguardian.com Подія відбувається на тлі того, як Росія посилює бомбардування українських міст, зазнаючи при цьому колосальних втрат на фронті за мінімальних територіальних здобутків.
Усунення угорської блокади
Нагадаємо, що Україна та Молдова максимально оперативно отримали статус кандидатів на вступ до ЄС у 2022 році, подавши заявки вже за кілька днів після початку повномасштабного російського вторгнення. Попри символічне рішення лідерів Брюсселя відкрити переговорний процес у червні 2024 року, запуск реальних предметних дискусій тривалий час блокувався проросійським урядом Віктора Орбана в Угорщині.
Читайте також: Києво-Печерська лавра зазнала пошкоджень внаслідок російської атаки: евакуйовано реліквії
Ситуація кардинально змінилася після виборів у самій Угорщині: у квітні 2026 року до влади прийшов новий угорський уряд, що врешті-решт дозволило країнам-членам ЄС минулої п'ятниці одностайно погодити відкриття «першого кластеру» переговорів.
Цей базовий кластер охоплює розділи європейського зводу законів, що стосуються верховенства права, демократії та реформування суду. Запуск цих першочергових глав автоматично відкриває шлях до перемовин в інших сферах, таких як єдиний європейський ринок, екологічна безпека, а також економічна та соціальна політика.
Сильний сигнал та оцінка реформ
У спільній заяві президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніу Кошта високо оцінили зусилля Києва та Кишинева:
«Ми відзначаємо рішучість, мужність та важку роботу, яку продемонстрували обидві країни у просуванні реформ, навіть попри колосальні виклики, з якими вони стикаються. Розширення — це наш стратегічний вибір».
Президент України Володимир Зеленський привітав це рішення, зазначивши, що Україна чітко виконує свої зобов'язання, і відкриття першого кластеру є потужною моральною та політичною підтримкою для всього українського народу.
Експерти з розширення ЄС також наголошують на важливості події, проте закликають до тверезого оцінювання ситуації. Хізер Грабб, старша наукова співробітниця аналітичного центру Bruegel, підкреслила, що це лише початок довгого шляху:
«Ви не зможете обійти чи скоротити процедуру ухвалення, впровадження та забезпечення дотримання законів ЄС на українській території. Це вимагатиме чимало часу та серйозних адміністративних витрат».
Для повноцінного набуття членства кожна країна-кандидат повинна успішно адаптувати тисячі європейських законів та директив, а потім отримати стовідсоткове одностайне схвалення від усіх чинних членів блоку.
Протидія корупції та військовий потенціал України
Представники ЄС відзначають позитивні зрушення в антикорупційній сфері України. Зокрема, нещодавні гучні арешти — такі як вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку в межах масштабного розслідування антикорупційних органів — сприймаються у Брюсселі як чіткий сигнал, що українська влада серйозно ставиться до боротьби з хабарництвом (сам Єрмак усі звинувачення відкидає).
Водночас європейські посадовці не приховують легкого розчарування темпами впровадження реформ. За оцінками Брюсселя, наразі Київ виконав лише близько 15% завдань із 10-пунктового плану пріоритетних реформ, погодженого в грудні минулого року між єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єром України Тарасом Качкою. Цей план вимагає максимального зміцнення незалежності НАБУ та САП, ухвалення нової антикорупційної стратегії, а також прозорої реформи призначення суддів і прокурорів.
За умови сильної політичної волі технічну частину переговорів Україна здатна завершити приблизно за 4 роки, хоча фінальне рішення завжди залишатиметься політичним. При цьому ідея лідера німецької опозиції Фрідріха Мерца щодо надання Україні проміжного статусу «асоційованого члена» (представництво в інституціях без права голосу) не знайшла підтримки в європейських столицях.
Натомість Хізер Грабб зазначає, що ЄС має підходити до інтеграції України насамперед з позиції безпеки, залучаючи її до оборонних структур:
«Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у сфері безпеки та оборони на континенті — єдиним, хто має загартовані в боях війська та потужний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою дронів — найгірше, що може статися для європейської безпеки, це розчарування українців у ЄС. Євросоюзу потрібна Україна щонайменше так само сильно, як Україні потрібен ЄС для забезпечення нашого спільного майбутнього».
Читайте також: Влада сивих: як геронтократія захопила світову політику та кидає виклик майбутньому