Гуманітарна місія в Олешках: як українці долають ворожі кордони в обмін на безпеку

Новини

31.10.2026 08:35 (Оновлено 31.10.2026 в 09:10)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Четверту добу поспіль в Олешках на Херсонщині триває режим припинення вогню, який дозволив місцевим жителям, які бажали евакуюватися, залишити місто. Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що для тих, хто вирішив залишитися, доставлено гуманітарну допомогу. Гуманітарна місія, яку Лубінець назвав історичною, проходить за координації з першою леді США Меланією Трамп, яка запропонувала зробити подібні місії регулярними. Її російська колега Яна Лантратова погодилася з цією пропозицією.

За попередньою інформацією, частина колони евакуйованих прямує до російської Анапи, звідки вони мають летіти до Білорусі, а потім повернутися до України. Дехто з мешканців за власним бажанням може залишитися на території Російської Федерації. За оцінками, в Україні значно більше людей виявили бажання евакуюватися на українську територію, ніж до Росії, незважаючи на пропагандистську кампанію та тиск з боку окупаційних сил. Це свідчить про збереження віри українців у власну державу та справедливість справи.

Міжнародний аспект та політичні дивіденди

Політолог Юрій Богданов вважає, що головний тріумф України полягає в тому, що навіть під тиском окупаційних сил українці на окупованих територіях не зламалися і зберігають віру в українську державу. Він також припускає, що Меланія Трамп може наблизитися до отримання Нобелівської премії миру, якщо подібні операції стануть регулярними. Водночас, він зазначає, що Росія може скористатися перемир'ям для посилення терору на Херсонщині, підтягуючи сили та безпілотники для атак на Херсон.

Експертка Мирослава Гонгадзе висловила думку, що російська сторона могла використати цю операцію для демонстрації «доброї волі» та підкреслення «м'якої сили» через родинні зв'язки Трампів, що могло б бути вигідно для тодішньої адміністрації президента Трампа. Однак, політолог Юрій Богданов скептично ставиться до перспектив мирних переговорів, вказуючи на минулі порушення домовленостей Росією та її поточну політику. Він підкреслює, що американські компанії під тиском політиків відмовляються від купівлі російського дизеля, а лише тиск на Росію може змусити її до миру, що поки що не спостерігається. Натомість, Україна продовжує завдавати ударів по російських НПЗ.

Наслідки для Херсона та безпекові умови

Головна редакторка херсонського інтернет-видання «Кавун Сіті» Євгенія Вірлич зазначає, що мешканці Херсона ставляться до будь-якої тиші з пересторогою, адже часто це передує посиленню обстрілів. Росіяни використовують тимчасове затишшя для підтягування озброєння. Навіть після чотирьох днів тиші, що дає можливість людям вирішити нагальні справи, фіксувати руйнування для компенсацій та забрати речі, існує занепокоєння щодо можливого посилення обстрілів. Інформація про підтягування російських військ в районі Скадовського району викликає тривогу. Незважаючи на те, що правобережна Херсонщина «видихнула», зберігається надзвичайна небезпека від мін, розкиданих російськими військами, які погано видно, особливо з опалим листям.

Ветеран служби зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан, підкреслив, що успіх операції став можливим завдяки постановці проблеми українською стороною на міжнародний порядок денний та переконанню ключових партнерів. Він вважає, що Росія могла мати кілька цілей: провести інформаційно-пропагандистську кампанію для дискредитації ЗСУ, використати перемир'я для підведення нових сил та техніки на лівий берег Дніпра, а також піар-хід для Дональда Трампа напередодні виборів. Хоча операція завершується з позитивними результатами для України, де 17 з 25 автобусів поїхали на підконтрольну територію, зберігається обережність через минулий досвід порушення домовленостей Росією.

Політичні оцінки та майбутні перспективи

Володимир Зеленський у своєму зверненні підтвердив, що гуманітарна місія в Олешках триває, а люди прямують в Україну, отримуючи підтримку від українських служб. Він наголосив на важливості тиші, яка була надана Херсону. Політолог Юрій Богданов прогнозує, що успішна операція стане предметом політичної боротьби, де кожен шукатиме власні дивіденди. Він вважає, що ключовою фігурою в цій історії може стати Дмитро Лубінець, незважаючи на минулу критику його дій. Богданов наголошує, що головне — це врятовані люди, а підрахунок лаврів ще попереду, адже війна не закінчилася.

Воєнний оглядач Денис Попович зазначає, що російські військові активно користуються режимом тиші для підтягування техніки, боєкомплекту та підкріплень у районах Голої Пристані та Радинського, ремонтують фортифікації та проводять ротації. Існує ризик спроб форсування Дніпра для проникнення у міську забудову Херсона, особливо після 1 листопада. Він нагадує про ситуацію після «Великоднього перемир'я» у квітні минулого року, коли російські війська перегрупувалися і пішли в наступ. Попри те, що перемир'я дотримувалося обома сторонами, це все одно був час війни, який Росія використала для покращення своїх позицій.

Юрій Богданов, коментуючи ризик посилення наступу, вважає, що ідея форсування Дніпра та захоплення Херсона росіянами є малоймовірною з військової точки зору, враховуючи їхній нинішній наступальний потенціал. Однак, він не виключає посилення терору проти Херсона, що може включати більше ударів дронами та ракетами. Богданов нагадує про гібридні методи ведення війни Росією, включаючи провокативні перемир'я та порушення гарантій, як це було в Іловайську. Він вважає, що довіряти Росії можна лише після її відмови від ультиматумів, виведення військ з території України та можливої заморозки конфлікту.

Віце-президент організації «Карітас України» Григорій Селещук повідомив, що організація вже давно допомагає людям з тимчасово окупованих територій, зокрема з Херсонщини. За останні два місяці прибуло понад 450 осіб, 86 з яких – з Олешківської громади. Ці люди часто прибувають без нічого, потребуючи медичної допомоги, відновлення документів та житла. Селещук зазначає, що Україна не повністю готова до прийняття таких масштабних потоків людей, особливо взимку, але, як і у 2022 році, впорається. Він наголошує на необхідності довгострокових рішень щодо розміщення та забезпечення евакуйованих, а не лише тимчасових рішень, як-от розміщення в лікарнях. Гаряча лінія офісу омбудсмена надає консультації евакуйованим.