Кровавый пастор или извинения ПСТО
Я не считал Александра Валентиновича решительным человеком. Более того, будучи с ним шапочно знакомым в молодые годы, не питал особых симпатий и не относился серьезно.
После прочтения этих трех страниц (начали открывать протоколы заседаний СНБО) я приношу свои извинения и беру свои мнения и слова назад.
ИМХО, он вел себя, как патриот, как политик и как решительный человек.
Об остальных участниках этого разговора - я не хочу комментировать. Делайте выводы сами. Во всяком случае, союз их далеко не случаен и вполне понятен. Подобное к подобному.
А ведь найдись в СНБО еще несколько человек с яйцами, и судьба Крыма могла быть иной. А, следовательно, и Донбасса могло не быть.
Но не сложилось.
Пастор-то реально «Кровавый». Уважаю.


Зимова війна: Як фінський характер та тактика «моті» зламали радянський наступ
Тиранозавр Рекс полював майже від народження: 4 наукових відкриття останнього місяця
Боротьба за український прапор і мову: як ухвалювали Конституцію України
«Я була впевнена, що з ним нічого не станеться»: трагічне прощання з засновником «Плацдарму» Олексієм Юковим у Києві
Ветеран Олексій Притула: про мову, Одесу, ТЦК та війну за свободу, а не за Зеленського
Зима 2026-2027: Три сценарії енергетичної кризи та готовність України
Україна атакує склади Wildberries: чому російський маркетплейс став ціллю та які наслідки для економіки РФ
Посол України в Польщі про образливі інциденти, майбутні виклики та історичні непорозуміння













