Чому в Україні процвітає корупція і що робити

09.07.2019 09:45 (Оновлено 09.07.2019 в 09:49)

В даній праці проаналізовано стан боротьби з корупцією в Україні та запропоновано конкретні пропозиції щодо запровадження дієвих механізмів для зниження рівня корупції в Україні

Яка ситуація зараз

Досягнення в боротьбі з корупцією в Україні можна розглянути через призму результатів діяльності органів, що здійснюють боротьбу з корупцією.

Наприклад, у 2018 році судами ухвалено 6 обвинувальних вироків у кримінальних справах, в яких досудове розслідування здійснювало НАБУ, а також 9 обвинувальних вироків судів, у справах, в яких державне обвинувачення підтримувалося САП. При цьому, штраф було застосовано до 7 осіб.

За інформаєю ГПУ за вказаними вироками судів кошти до бюджету щодо відшкодування збитків державі не стягувалися, а НАБУ задекларувало стягнення 199 млн. грн і підтвердило стягнення 5 млн. грн.

В жодному із зазначених вироків НАБУ не призначено конфіскацію майна і позбавлення волі. Усі підсудні відбулися штрафами від 17 до 85 тис. грн.

Такі результати діяльності НАБУ викликають питання, скільки було витрачено часу і грошей у цих справах заради такого результату?

Чи буде корупціонер думати про невідворотність покарання, переглядаючи по телебаченню чергове гучне затримання, як наприклад Насірова, який вийшов під заставу в 100 млн. грн. і поновився через суд на посаді. При цьому справа Насірова тягнеться з 2017 року.

Бюджет НАБУ за 2018 рік — 857 млн. грн., штат НАБУ близько 700 осіб, в провадженні близько 700 справ.

Результати роботи НАБУ не співрозмірні з очікуваннями суспільства та витратами на утримання цього органу. Виправдання НАБУ про відсутність «підтримки» в неупереджених судах чи «саботаж» САП виглядають дивними з огляду на легке покарання корупціонерів та їх рівень соціального статусу.

У зв’язку з цим викликає сумнів, що якість роботи НАБУ зміниться внаслідок діяльності Вищого антикорупційного суду, завданням якого є здійснювати правосуддя та гарантувати дотримання прав, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту.

Без професійної роботи органів слідства Вищий антикорупційний суд не зможе забезпечити невідворотність покарання для корупціонерів, оскільки в судовому протистоянні прокурорів проти адвокатів, останні мають майже найкращу статистику по виправдальних вироках в порівнянні з іншими видами злочинів. При цьому більшість кримінальних проваджень закриваються на досудовому слідстві та не мають судового продовження.

Другим прикладом є діяльність ГПУ та САП. Про якість роботи слідчих цих органів свідчать їх результати: в резонансних справах в яких фігурували Захарченко, Іванющенко, Бойко, Злочевський, що були «заморожені»; в справах, що не мали широкого резонансу, але в яких держава компенсувала мільйони гривень за незаконне кримінальне переслідування обвинувачених в корупції.

В 2018 році найменше за останні 10 років обвинувальних вироків суду за ст. 368 КК та найбільше виправдальних вироків за останні 10 років.

У своєму звіті за 2018 рік ГПУ зазначає суму коштів, що відшкодовано внаслідок збитків завданих корупційними злочинами, але не знає скільки коштів стягнуто до бюджету за вироками судів за корупційні злочини. ДСА не здійснює облік цих даних.

Детективи, прокурори чи слідчі не можуть змінити тенденцію статистики. Якщо за вироками по усіх статтях КК виправдальних вироків 1%, за вироками по ст. 368 КК – 35%. Виправдальних вироків за ст. 368 КК щороку стає більше, а засуджених менше.

В Україні не буде політичної волі Парламенту та Президента щоб застосувати приклад Сінгапуру, оскільки в суспільстві немає необхідного рівня довіри до органів слідства та суду.

За статистичною інформацією у 2018 році відносно 1 судді набрало законної сили судове рішення за отримання хабаря. Сьогодні в Україні 7475 посад суддів.

Як змінити ситуацію

Запровадити автоматизовану систему для виявлення корупціонерів та підвищення ефективності роботи слідчих органів та судів. Детально ідеї в статтях «Як очистити суди від корупціонерів та підвищити ефективність судової системи» та «Як очистити від корупціонерів слідчі органи та підвищити ефективність їх роботи».

Зазначені показники для суддів, а механізм для слідчих органів є орієнтовними, оскільки повинні обговорюватися з урахуванням думок суддів, слідчих, адвокатів, фахівців, науковців та громадськості.

Оцінки та коментарі цих пропозицій можна почитати в публікаціях групах Facebook СУДОВА ВЛАДА УКРАЇНИвід 01.06.2019, РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ від 31.05.2019 та голосування в групах Судді України і СУДОВА ВЛАДА УКРАЇНИ.

Суть ідей полягає у встановленні ключових показників ефективності (КПЕ) роботи суддів та слідчих у взаємозв’язку із законністю прийнятих ними рішень. У разі низької якості роботи застосовувати кваліфікаційне оцінювання та перевірку майнового стану:

Наприклад, якщо 10% рішень судді першої, 5%-другої і 1%-ВС скасовуються — суддя проходить кваліфікаційне оцінювання та перевірку майнового стану.
Для слідчих визначаються ключові показники ефективності, що вимірюються балами за кожним критерієм. Якщо низька якість роботи — кваліфікаційне оцінювання та перевірка майнового стану, як слідчого так і прокурора, керівника слідчого органу і зрештою оцінка роботи керівника правоохоронного органу Президентом.

Якщо суддя ухвалює рішення, яке скасовується судом вищої інстанції — це зокрема може свідчити, що суддя недостатньо компетентний або взяв хабар за завідомо неправосудне рішення.

Якщо в середньому 1-8 % рішень судів першої інстанції скасовуються або змінюються в апеляційному порядку, а в окремих суддів цей показник складає 10-25% виникає питання до цих суддів.

Питання неоднозначності практики вищих судових інстанцій, рішень, що не оскаржуються, змін законодавства, перенавантаження, недофінансування і т. п. можна узгодити під час обговорення.

Що буде в результаті змін

Запропонована система дозволить:

підвищити рівень компетентності слідчих та судів;
встановити персональну відповідальність за якість роботи від судді, слідчого до Президента;
посилити контроль керівників слідчих органів за діяльністю детективів/слідчих/прокурорів;
зберегти величезні гроші, що витрачаються на роботу слідчих, прокурорів, суддів та інших витрат, що оплачуються з бюджету України;
розвантажити суди від необґрунтованих клопотань слідчих, що сприятиме ефективнішій роботі судів;
дати сигнал суспільству про якісні зміни системи;
знизити рівень корупції на 50% за два роки.

Автоматична система дозволить це зробити законно і справедливо, під контролем суспільства, швидко і без витрат з бюджету.

Звичайно не можна однозначно визначити рамки такого рішення, але потрібно знайти рішення щоб кардинально змінити ситуацію з рівнем корупції в Україні.

Слідчі органи витрачають величезні ресурси і багато часу, щоб всього лиш домогтися обвинувального вироку, штрафу і звільнення з посади дрібного чиновника, що сприймається суспільством, як неефективна робота.

Судді скаржаться про перевантаженість у зв’язку із недостатньою кількістю суддів, неналежне фінансування, невиправданий тиск з боку слідства за ст. 375 КК, а НАБУ і САП кивають на суди.

Враховуючи, що Президент запропонував доказувати відповідальність за незаконне збагачення в цивільному судочинстві виникає необхідність забезпечити цей процес достатньою кількістю суддів та доброчесною допомогою АРМА, але цього буде недостатньо без системних змін. 700 детективів НАБУ і 39 суддів Вищого антикорупційного суду не зможуть суттєво вплинути на якість, кількість і час розгляду справ. Вирішальну роль в цьому процесі буде відігравати Конституційний суд та якість старих і нового законопроектів.

Інформація про результати роботи судів, САП, НАБУ, НАЗК, АРМА свідчить про необхідність запровадити автоматизовану систему для виявлення корупціонерів та підвищення ефективності роботи цих органів.

Щоб пояснити висловленні зауваження треба сказати, що НАБУ здійснює досудове розслідування, а САП підтримання обвинувачення в суді. Якість матеріалів, що передаються в суд залежить від НАБУ, швидкість та якість розгляду справ у судах залежить від суддів, САП, обвинувачених та якості матеріалів.

В чому новизна ідеї

Механізм роботи запропонованої системи дозволить мінімізувати людський фактор і полягає в автоматичному виявленні корупційних ризиків та неефективної роботи відповідних державних службовців.

По даних КПЕ включається «маячок», що запускає автоматичну процедуру перевірки держслужбовця на предмет відповідності займаній посаді та майнового стану. При цьому перевірка буде відбуватися під контролем громадськості, без можливості маніпулювання даними. Усіх бажаючі матимуть доступ для надання пропозицій та обговорення результатів.

Щоб корупціонери не могли уникнути відповідальності через некомпетентність або заангажованість слідчих, які багато років безрезультатно можуть розслідувати корупційні злочини, необхідно змінити підхід в боротьбі з корупцією. Адже, увесь змарнований час слідчих, експертів, суддів та інших осіб, що залучалися в кримінальних провадженнях, оплачений за рахунок держбюджету і зараз слідчі та суди цим не переймаються.

Правильно зазначає АРМА в своєму звіті, що недоцільно займатися дрібними справами та опрацьовувати потенційні тисячі звернень, але при цьому в звіті голови АРМА немає прив’язки цифр до реальних стягнень до бюджету за рішеннями судів. В 2018 році АРМА розглянуто 1064 звернення, а при цьому має підрозділ 30-40 чоловік.

Вартість розшуканих АРМА активів має значення лише у взаємозв’язку з рішеннями судів про конфіскацію. Звичайно це не компетенція АРМА, але це питання взаємодії різних органів на спільний результат.

Системна корупція в Україні використовує схеми, які діють в державних закупівлях. Протидією цьому, по ідеї також може бути скарга в АМК, але чому в 2018 до АМК надійшло лише 7786 скарг, враховуючи сотні тисяч тендерів, що проводяться через систему ProZorro.

Зараз в Україні публікують найбільше інформації про корупцію за останні 10 років. При цьому в суспільстві вже не викликають резонанс нові викриття, оскільки в людей мало віри, що ці розслідування будуть завершенні обвинувальним вироком суду і майно корупціонера буде конфісковане.

Рівень боротьби з корупцією можна виміряти кількістю судових рішень, їх якістю (штрафи, конфіскація, позбавлення волі корупціонерів), соціальним статусом корупціонера, сумою збитків, що фактично стягнуті до бюджету. Ці дані суттєво впливають на сприйняття корупції в Україні.

За останні роки в Україні прийнято необхідні закони для боротьби та профілактики корупційних діянь. Розроблено механізми реалізації відповідних програм. При цьому усі закони, механізми та програми суттєво не вплинули на зниження рівня корупції в Україні.

Корупційними злочинами відповідно до КК вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 369, 369-2 КК.

Позитивну динаміку в статистиці кількості засуджених можна побачити лише за окремими статтями, наприклад ст. 369 КК (пропозиція хабаря).

Враховуючи кількісний склад ВККС та ВРП необхідно також змінити систему оцінювання суддів. Якщо в 2018 році ВРП звільнила 39 суддів, а ВККС за рік може оцінити 1000 суддів цей процес очищення буде тривати більше семи років. При цьому якість буде постійно викликати нарікання в громадськості. Щоб змінити ситуацію необхідно встановити автоматичні правила і прозору систему оцінки.

Окремо відзначу пропозицію щодо впровадження моніторингу рівня життя держслужбовців. Це один з дієвих способів зниження рівня корупції. В доповнення відзначу, що механізм його дії повинен включати обов’язкову участь громадськості, оскільки держапарат цього не зробить, а також взаємозв’язок з ініціативою Президента щодо стягнення незаконних активів в порядку цивільного судочинства. Необхідна публічна офіційна он-лайн платформа, де можна побачити результати роботи (досьє) кожного державного службовця, а люди зможуть розміщати обґрунтовану інформацію, як наприклад щодо декларацій. Далі кваліфікаційне оцінювання та перевірка майнового стану, в т. ч. через АРМА, НАЗК. Потім рішення, наприклад про звільнення та/або надсилання результатів НАБУ (можливо доведеться збільшити штат, делегувати окремі повноваження чи найняти консультантів, оскільки таких рішень може бути тисячі), яке аналізує дані та подає позов до суду, Вищий антикорупційний суд розглядає справу не довше ніж за 3 місяці, апеляція за 1 місяць.

Якщо корупція коштує Україні 2% ВВП, а суми стягнутих збитків від корупції оцінити, наприклад 2 млрд. грн., можна сказати, що ефективність боротьби з корупцією складає близько 0,2% зі 100% можливих.

В 2004 Україна посідала 122 місце за рівнем сприйняття корупції, а в 2018 – 120 місце. Такими темпами Україні знадобиться 10 років, що вийти на рівень Арменії.

Аналіз усіх пропозицій дозволить створити дієвий механізм для зниження рівня боротьби з корупцією та відновлення значення закону, справедливості та репутації.

P.S. Стаття 368-2 КК (незаконне збагачення) в останній редакції була прийнята Законом № 889-VIII ще 10.12.2015. При цьому в 2018 році у судах перебувало всього 6 проваджень за обвинуваченням по ст. 368-2 КК і жодного вироку суду.